Аннотації

Автор(и):
Чернишев Д.О., Дружинін М.А.
Автор(и) (англ)
Chernyshev Denys, Druzhynin Maxim
Дата публікації:

14.11.2017

Анотація (укр):

Обґрунтовано методології та прикладний інструментарій організації «біосферосумісного будівництва», що реалізуються у форматі сучасного будівельного девелопменту, з врахуванням оновлюваних національних стандартів екологічного та енергоощадного будівництва. Зазначений інструментарій формалізовано пов’язує тривалість, ресурсомісткість, організаційно-технологічні та функціональні характеристики реалізації будівельного проекту з мультифакторною аналітичною основою забезпечення біосферосумісності будівництва. Одним з критеріїв біосферосумісності будівництва та екологізації середовища в сучасному розумінні стало створення санітарно-захисних зон промислових підприємств, що мало гарантувати охорону здоров’я населення від шкідливого впливу викидів промисловості та інших джерел забруднення довкілля. Докорінна зміна якості та техніко-технологічних характеристик санітарно-захисних зон промислових підприємств в постіндустріальний період; оцінка впливу території на компактність міського плану та систему міських інженерно-транспортних комунікацій привела до зміни відношення до міської території як до ресурсу, який має високу товарну вартість. Розроблено теоретико-методичні та прикладні передумови адаптації організаційно-технологічного інструментарію девелопменту будівельних проектів для рекреаційно-продуктивного відновлення територій.

Анотація (рус):

Обоснованы методологии и прикладной инструментарий организации "биосферосовместимого строительства", который реализуется в формате современного строительного девелопмента, с учетом обновления национальных стандартов экологического и энергосберегающего строительства. Указанный инструментарий формализованно связывает продолжительность, ресурсоемкость, организационно-технологические и функциональные характеристики реализации строительного проекта, которые являются мультифакторной аналитической основой обеспечения биосферосовместимого строительства. Одним из критериев биосферосовместимого строительства и экологизации среды в современном понимании стало создание санитарно-защитных зон промышленных предприятий, которые должны были гарантировать охрану здоровья населения от вредного влияния выбросов промышленности и других источников загрязнения среды. Коренное изменение качества и технико-технологических характеристик санитарно-защитных зон промышленных предприятий в постиндустриальный период; оценка влияния территории на компактность городского плана и систему городских инженерно-транспортных коммуникаций привела к смене отношения к городской территории как к ресурсу, который имеет высокую товарную стоимость. Разработаны теоретико-методические и прикладные предпосылки адаптации организационно-технологического инструментария девелопмента строительных проектов для рекреационно-продуктивного восстановления территорий.

Анотація (англ):

The article is devoted to the substantiation of the methodology and applied tools of the organization "biosphere-compatible construction", which is implemented in the format of modern construction development, taking into account the updating of national standards for environmental and energy-saving construction. This tool formally links the duration, resource intensity, organizational and technological characteristics of the construction project, which are the analytical basis for providing biosphere-compatible construction. One of the criteria for biosphere-compatible construction and ecological of the environment in the modern sense was the creation of sanitary protection zones of industrial enterprises that were supposed to guarantee the protection of public health from the harmful effects of emissions from industry and other pollution sources. The radical change in the quality and technical and technological characteristics of the sanitary protection zones of industrial enterprises in the post-industrial period; the assessment of the impact of the territory on the compactness of the urban plan and the system of urban engineering and transport communications has led to a change in attitude towards urban area as a resource that has a high commodity value. The theoretical and methodological and applied prerequisites for the adaptation of the organizational and technological tools for the development of construction projects for recreational and grocery restoration of territories have been developed.

Література:

  1. ДБН В.1.2-2:2006. Система забезпечення надійності та безпеки будівельних об’єктів. Навантаження і впливи. Норми проектування. – К.: Мінбуд України, 2007. – 60 с.
  2. Баліна О.І. Марковська модель керування природно-технічною системою / О.І. Баліна, Ю.П. Буценко, В.А. Лабжинський // Управління розвитком складних систем. – 2013. – № 16. – С. 175 – 180.
  3. Попов В.М. Концепция адаптивного управления программами развития систем техногенной безопасности региона / В.М. Попов, И.А. Чуб, М.В. Новожилова // Управління розвитком складних систем. – 2015. – № 21. – С. 156 – 162.
  4. Гайда А. Ю. Классификация проектов на основе неполно-избыточных данных / А.Ю. Гайда, В.К. Кошкин // Управління розвитком складних систем. – 2015. – № 24. – С. 30 – 35.
  5. Зачко О.Б. Методологічний базис безпеко-орієнтованого управління проектами розвитку складних систем /
    О.Б. Зачко // Управління розвитком складних систем. – 2015. – № 23. – С. 51 – 55.
  6. Бєгун В.В. Безпека життєдіяльності (забезпечення соціальної, техногенної та природної безпеки) / В.В. Бєгун, І.М. Науменко. – К.: Фенікс, 2004. – 327 с.
  7. Чернишев Д.О. Застосування Wavelet-аналізу як прикладного інструментарію вияву та подолання невизначеності в проектах біосферосумісного будівництва [Текст] / Д.О. Чернишев // Управління розвитком складних систем. – 2017. – № 31. – С. 196 – 201.
  8. Яремко З.М. Ризик-орієнтований підхід до управління безпекою техногенного середовища [Текст] / З.М. Яремко, С.В. Писаревська, В.М. Фірман // Управління розвитком складних систем. – 2017. – № 31. – С. 177 – 182.

 

References:

  1. DBN V.1.2-2: 2006. (2007). System of reliability and safety of building objects. Load and impact. Design standards. Kiev: Minstroy of Ukraine, 60.
  2. Balina, O.I., Butsenko Y.P., Labzhynskyy, V.A. (2013). Markov model of the natural and technical control system. Management of development of complex systems, 16, 175–180. [in Ukrainian
  3. Popov, V.M., Chub, I.A., Novozhylova, M.B. (2015). Adaptive management control for the development programs of regional technological safety systems. Management of development of complex systems, 21, 156–162. [in Russian]
  4. Gaida, A.Y., Koshkin, V.K. (2015). Project classification based on noncompleate–overbandant data. Management of development of complex systems, 24, 30–35. [in Russian]
  5. Zachko, О.B. (2015). Methodological basis of safety-oriented project management of complex systems. Management of development of complex systems, 23, 51–55. [in Ukrainian]
  6. Bjehun, V.V., Naumenko, I.M. (2004). Life safety (ensuring social, technological and natural security). Kyiv: Phenix, 327 [in Ukrainian]
  7. Chernyshev, Denys. (2017). Application of wavelet-analysis as applied tools of identification and overcoming uncertainment in projects of biosphere-compatible construction. Management of development of complex system, 31, 196–201 [in Ukrainian].
  8. Yaremko, Z., Pysarevska, S. & Firman, V. (2017). Risk-based approach for managing technological environment. Management of Development of Complex Systems, 31, 177–182 [in Ukrainian].