Аннотації

СПРОЩЕННЯ ГЕОДЕЗИЧНОЇ ОСНОВИ ПРИ ВИКОНАВЧИХ ЗНІМАННЯХ ПАМ’ЯТОК ІСТОРИЧНОЇ СПАДЩИНИ

Автор(и):
Катушков В.О., Сосса Б.Р., Шульц Р.В.
Автор(и) (англ)
Katushkov Volodymyr, Sossa Bogdan, Schultz Roman
Дата публікації:

21.01.2019

Анотація (укр):

Технологія сучасного геодезичного обґрунтування на архітектурно-історичних пам'ятках залежить від парку наявних геодезичних приладів, які має підприємство. Розглянуто використання сучасного електронного тахеометра з режимом безвідбивного вимірювання відстані для координування характерних точок православного собору зі спрощеною технологією польових робіт – без закріплення точок станцій стояння на поверхні землі. Характерними точками собору взято кути цокольних плит та підошви надкупольних яблук, які добре розпізнаються з різних боків.

Анотація (рус):

Технология современного геодезического обеспечения архитектурно-исторических памятников зависит от имеющегося на предприятии парка геодезических приборов. Рассмотрено применение современного электронного тахеометра с отбивающимся лучом для координирования характерных точек православного собора с упрощенной технологией полевых работ – без закрепления точек стояния на земной поверхности. За характерные точки приняты точки надцокольных плит и подошвы надкупольных яблок, которые хорошо видны с разных сторон.

Анотація (англ):

The technology of modern geodetic support networking of architectural and historical monuments depends on the geodetic equipment available at the enterprise. The using of a reflectorless total station to determinethe coordinates of characteristic points of an orthodox cathedral with simplified technology without station points fixing on the earth’s surface is considered. The basement points and over-domed frame points are taken as definitive as they are visible well from all sides.The spatial coordinates are computing via consistent traverse and inverse solutions in the field. Those points are needed in further horizontal and frontal (facade) plans making.

Література:

 

  1. Руководство по применению фотограмметрических методов для составления обмерных чертежей инженерных сооружений. ‒ М.: Стройиздат, 1984. ‒ 312 с.
  2. Опыт составления архитектурных чертежей по архивным снимкам / В.М. Сердюков, Г.А. Патыченко, В.А. Катушков // Геодезия и картография, № 9, 1985. – С. 38-41.
  3. Визначення оптимального типу і розміру площинних марок, що застосовуються під час калібрування наземних лазерних сканерів / Б.Р. Сосса // Інженерна геодезія. ‒ №65, 2018, – С. 227-238.
  4. Співвідношення між очікуваною точністю наземного лазерного сканування та вимогами до точності виконання інженерно-геодезичних робіт / В.О. Катушков, Р.В. Шульц, Б.Р. Сосса // Містобудування та територіальне планування: науково-технічний збірник. ‒ No44, 2012, ‒ К.: КНУБА. – С. 238-248.
  5. Investigations about the accuracy of target measurement for deformation monitoring / M. Alba, F. Roncoroni, M. Scaioni // The International Archives of the Photogrammetry, Remote Sensing and Spatial Information Sciences. Vol. XXXVII. Part B5. Beijing 2008. – Beijing, 2008. – С. 1053 – 1059.
  6. Integration of Laser Scanning and Photogrammetry for Heritage Documentation / Institut fur Photogrammetrie der Universitat Stuttgart, Doktor-Ingenieurs (Dr.-Ing.) 2006. – Stutgart, 2006. – 98 p.
  7. Surveying and Monitoring for Vulnerability Assessment of an Ancient Building [Електронний ресурс] / L. Fregonese, G. Barbierim L. Biolzi, M. Bocciarelli, L. Tafferelli. // SENSORS. – 2013. – No 8. – C. 9747 – 9773. – http://www.mdpi.com/1424-8220/13/8/9747
  8. Горизонеальнаясъемка застроенных территорий методом блочной тахеометрии / Ю.О. Карпинский, С.И. Гордышев // Инженерная геодезия. ‒ Вып. 34. – 1991. – С. 59-61.

 

References:

  1. Guidance on the application of photogrammetric methods of engineering blueprints. (1984). Moscow: Stroiizdat, 312.
  2. Serdyukov, V.M., Patychenko, G.A., Katushkov, V.V. (1985). Experience in preparing architectural drawings on archival images. Geodesy and cartography, 9, 38-41.
  3. Sossa, B. (2018). Determination of the optimal type and size of Planar marks that are used during the calibration of terrestrial laser scanners. Engineering surveying, 65, 227-238.
  4. Katuskov, V., Schultz, R., Sosso, B. (2012). The relationship between the expected accuracy of terrestrial laser scanning and requirements to accuracy of performance engineering and surveying. Urban planning and territorial planning: scientific and technical collection, 44, 238-248.
  5. Alba, M., Roncoroni, F., Scaioni, M., (2008). Investigations about the accuracy of target measurement for deformation monitoring. The International Archives of the Photogrammetry, Remote Sensing and Spatial Information Sciences, Vol. XXXVII. Part B5, Beijing 2008, 1053–1059.
  6. Integration of Laser Scanning and Photogrammetry for Heritage Documentation. (2006). Institut fur Photogrammetrie der Universitat Stuttgart, Doktor-Ingenieurs (Dr.-Ing). Stutgart, 98.
  7. Fregonese, L., Barbierim, G., Biolzi, L., Bocciarelli, M., Tafferelli, L. (2013). Surveying and Monitoring for Vulnerability Assessment of an Ancient Building [Electronic resource]. SENSORS, 8, 9747–9773.  http://www.mdpi.com/1424-8220/13/8/9747
  8. Karpinski Y., Gordyshev S. (1991). T-block method of horizontal surveying of built-up areas. Engineering Geodesy, 34, 59-61.