Аннотації

ОБҐРУНТУВАННЯ НЕОБХІДНОСТІ КОНВЕРГЕНТНОСТІ УПРАВЛІННЯ ЗНАННЯМИ В БАГАТОНАЦІОНАЛЬНИХ ПРОЄКТАХ

Автор(и):
Sharovara Olena
Дата публікації:

04.10.2019

Анотація (укр):

За останні десятиліття у великі проєкти зазвичай залучаються професіонали з усього світу, розширюючи сферу компетенцій, які повинен мати менеджер проєктів. Багатонаціональні проєктні команди та створення віртуальних команд проєкту є нормою в сучасній глобалізованій економіці. Новим викликом стає перехід від управління проєктами, в яких вся команда є місцевою, до управління командами, що охоплюють різні часові пояси та національності. Дослідник глобалізації К. Омайє вважає, що глобалізація – це незворотний процес, який позбавляє традиційних понять національної політики, торгівлі та громадянства. У цьому сенсі, на його думку, економічний націоналізм окремих держав тепер став безглуздим. Нагальна потреба – це формування єдиного глобального метапростору (на який впливають фактори PESTLE) для вільного та ефективного бізнесу в міжнародному масштабі. Однак кожен спільний глобальний простір базується на дії принципу універсальності. Виникає фундаментальна наукова проблема – створення адекватної моделі конвергентного управління знаннями у багатонаціональних проєктах, що описує процес наукового та інноваційного розвитку суспільства на всіх його етапах та рівнях. Зважаючи на раціональний та емпіричний підхід, важливим в управлінні знаннями є їх функціоналістичний погляд, оскільки він дає знання про раціональний світ, інтегрує дисципліни та окремих людей як істотні компоненти багатонаціональних проєктів. Необхідно перетворити різні інтелектуальні ресурси на платформу спільного знання в рамках проекту для надання кращого користування послугами. Поточні зусилля з управління знаннями зосереджені на виробництві, обміні та зберіганні знань, а проєкти вимагають комбінованого використання цих інтелектуальних ресурсів, щоб організації могли надавати інноваційні та спеціалізовані послуги та успішно реалізовувати проєкти. Огляд літератури та оцінки досліджень, опубліковані дослідниками, було обґрунтовано необхідністю конвергенції управління знаннями у багатонаціональних проєктах.

Анотація (рус):

Анотація (англ):

Over the past decade, major projects typically involve professionals from all over the world, expanding the scope of competencies that a project manager must have. Multinational project teams and the creation of virtual project teams are the norm in a modern globalized economy. The transition from project management, in which the entire team is local, to the management of teams covering different time zones and nationalities becomes a new challenge. Globalization researcher K. Omaye considers that globalization is an irreversible process that deprives the traditional notions of national politics, trade, and citizenship. In this sense, in his opinion, the economic nationalism of individual states has now become meaningless. The formation of a single global meta-space (which is influenced by PESTLE factors) for free and effective business on an international scale becomes an urgent need. However, every single common global space based on the action of the principle of universality. A fundamental scientific problem arises – creation of an adequate model of convergent knowledge management in multinational projects, describing the process of scientific and innovative development of society at all its stages and levels. Considered from a rational and empirical approach what is important in the knowledge management is their functionalist perspective, because it allows to know about the rational world while integrates the disciplines and individuals as substantial components of multinational projects. There is a need to convert different intellectual resources into shared knowledge platform within a project to deliver better-customized services. Current efforts in managing knowledge have concentrated on producing; sharing and storing knowledge while projects require the combined use of these intellectual resources to enable organizations to provide innovative and customized services and deliver projects successfully. A review of the literature and research evaluations published by the researchers were made to justify the necessity of Knowledge Management Convergence in Multinational Projects.

Література:

References:

  1. Philosophical Encyclopedic Dictionary. (2000). Moscow, 166.
  2. Nonaka, I. & Takeuchi, H. (2011). Company – the creator of knowledge. – The origin and development of innovations in Japanese firms. Moscow: Olympus Business, 384.
  3. Alavi, M. & Leidner, D.E. (2001). Review: Knowledge Management and Knowledge Management Systems: Conceptual Foundations and Research Issues, MIS Quarterly: Management Information System,25(1), 107 – 136.
  4. Serna, E. & Serna, A. (2019). Maturity of knowledge management in requirements engineering. RISTI – Revista Iberica de Sistemas e Tecnologias de Informacao, 17-01, 123 – 141.
  5. Tuzovsky, A.F., Chirikov, S.V. & Yampolsky V.Z. (2005). Knowledge management systems (methods and technologies). T: Publishing house NTL, 260.
  6. Davenport, T. (2010). Process Management for Knowledge Work. Handbook on Business Process Management. USA: Springer, 600. DOI 10.1007/978-3-642-00416-2.
  7. Rus, I. & Lindvall, M. (2002). Knowledge Management in Software Engineering. IEEE Software, 19-3, 26 – 38.
  8. Kimiz, Dalkir. (2011). Knowledge management in theory and practice. Mass.: MIT Press, 485.
  9. Mohapatra, S., Agrawal, A. & Satpathy, A. (2016). Designing Knowledge Management-Enabled Business Strategies. Springer, 196. DOI 10.1007/978-3-319-33894-1.
  10. Elger, T. & Smith, C. (2005). Assembling Work:Remaking Factory regimes in Japanese Multinationals in Britain. NY: Oxford university press, 422. DOI:10.1093/acprof:oso/9780199241514.001.0001
  11. Chen, J.-S. & Lovvorn, A.S. (2011). The speed of knowledge transfer within multinational enterprises: the role of social capital. International Journal of Commerce and Management, 21-1, 46 – 62.
  12. Oliver, N. & Wilkinson, B. (1992.) The Japanization of British Industry. 2nd ed. Oxford Blackwell, 384.
  13. Kostova, T. (1999). Transnational transfer of strategic organizational practices: a contextual perspective. Academy of Management Review, 24-2, 308 – 324.
  14. Kostova, T. & Roth, K. (2002). Adoption of an organizational practice by subsidiaries of multinational corporations: Institutional and relational effects. Academy of Management Journal, 45-1, 215 – 233.
  15. Abo, T. (2015). Researching international transfer of the Japanese-style management and production system: hybrid factories in six continents. Asian Business & Management, 14-1, 5 – 35.
  16. Vo, A., & Stanton, P. (2011). The transfer of HRM policies and practices to a transitional business system: the case of performance management practices in the US and Japanese MNEs operating in Vietnam. International Journal of Human Resource Management, 22-17, 3513-3527.
  17. Vo, A.N, Rowley, C. (2010). The internationalization of industrial relations? Japanese and US multinational companies in Vietnam. Asia Pacific Business Review, 16, 1-2, 221 – 238.
  18. Ambos, T.C. & Ambos, B. (2009). The impact of distance on knowledge transfer effectiveness in multinational corporations. Journal of International Management, 15-1, 1 – 14.
  19. Bushuyev, S. & Bushuyev, D. (2017). Fundamentals of individual competencies for managing projects, programs and portfolios (National competence Baseline, NCB Version 4.0). Volume 1 Project Management / under the editorship of Bushuyev S.D. K.: Summit Book, 178.
  20. Kumar, J.A. & Ganesh, L.S. (2009). Research on knowledge transfer in organizations: a morphology. Journal of Knowledge Management, 13-4, 161 – 174.
  21. Albino, V., Garavelli, A.C. & Gorgoglione, M. (2004). Organisation and technology transfer. Benchmarking: An International Journal, 11(2), 584-600.