Аннотації

Дистанційні дані в процесі реставрації пам’яток архітектури

Автор(и):
Даншина С. Ю., Андрєєв С. М.
Автор(и) (англ)
Danshyna S., Andrieiev S.
Дата публікації:

19.11.2024

Анотація (укр):

Аналіз статистичних даних підтверджує, що збереження культурної спадщини – це не лише питання національної автентичності, це завдання, вдале вирішення якого сприяє економічному добробуту та конкурентній перевазі країни в світі. Отже, метою дослідження є підвищення ефективності процесу реставрації пам’яток архітектури шляхом застосування сучасних засобів збирання й опрацювання інформації про їхній стан. Відбудова, реставрація й утримання об’єктів культурної спадщини потребують значних коштів, зменшення яких можливе з використанням сучасних досягнень науки і техніки. Тому, на етапі розроблення планів реконструкції та реставрації перспективним стає створення систем моніторингу за станом об’єктів культурної спадщини, наприклад інтерактивних мап із застосуванням сучасних ГІС-інструментів. Розроблено Data Flow Diagram як графічну модель інформаційного процесу, яка узагальнює і формалізує процедуру інтеграції розрізнених даних, отриманих з різних джерел, до загальної бази даних пам’яток історії, археології та архітектури під час створення мапи. Наведено приклад практичної реалізації розробленої моделі – фрагмент інтерактивної мапи пам’яток історії, археології та архітектури Харківської області, яка широко застосовує дистанційні дані і спирається на дані, отримані на засадах краудсорсингу. Узагальнюючи вимоги чинного законодавства у сфері реставрації пам’яток архітектури, визначено і проаналізовано етапи, де є можливими полегшення та пришвидшення процесу створення проєкту реставрації шляхом застосування тут даних дистанційного зондування та ГІС. Спираючись на досвід їх використання, показано, на яких роботах, за рахунок яких даних з’являється можливість підвищити якість проєктної документації, мінімізувати кількість виїздів спеціалістів на об’єкт реставрації, пришвидшити створення основних креслень.

Анотація (рус):

Анотація (англ):

Analysis of statistical data confirms that the preservation of cultural heritage is not only a matter of national authenticity; it is a task, the successful solution of which contributes to the economic well-being and competitive advantage of the country in the world. The purpose of the work is to increase the efficiency of the process of architectural monuments restoration by using of modern means of collecting and processing information on their condition. Restoration, preservation and maintenance of cultural heritage objects are slow and expensive processes, the optimization of which is possible using modern achievements of science and technology. Therefore, at the stage of developing reconstruction and restoration plans, it becomes promising to create monitoring systems for the condition of cultural heritage objects, for example, interactive maps using modern geographic information systems. The Data Flow Diagram has been developed as a graphical model of the information process. It summarizes and formalizes the procedure for integrating disparate data obtained from different sources into a common database of historical, archeological and architectural monuments when creating interactive map. An example of the practical implementation of the developed model is given - a fragment of an interactive map of historical, archeological and architectural monuments of the Kharkov region. It also widely uses remote sensing data and relies on data obtained method crowdsourcing. The requirements of the current legislation in the field of architectural monuments restoration are summarized. The stages where it is possible to facilitate and speed up the process of creating a restoration project by using remote sensing data and GIS are identified and analyzed. Based on the experience of using this data and GIS, it is shown in which works it becomes possible to improve the quality of design documentation, minimize the number of visits of specialists to the restoration site, and quickly create basic drawings.

Література:

  1. Reshma M. R., Kannan B., Jagathy Raj V. P., Shailesh S. Cultural heritage preservation through dance digitization: A review. Digital Applications in Archaeology and Cultural Heritage. 2023. Vol. 28. Article no. e00257. DOI: 10.1016/j.daach.2023.e00257.
  2. Toward sustainable urban growth: Spatial modeling for the impact of cultural and natural heritage on city growth and their role in developing sustainable tourism / R. Al Shawabkeh et al. Alexandria Engineering Journal. 2023. Vol. 15. Р. 639 – 676. DOI: 10.1016/j.aej.2023.02.001.
  3. Zhou W., Song S., Feng K. The sustainability cycle of historic houses and cultural memory: Controversy between historic preservation and heritage conservation. Frontiers of Architectural Research. 2022. Vol. 11, is. 6. P. 1030 – 1046. DOI: 10.1016/j.foar.2022.04.006.
  4. Silva C., Zagalo N., Vairinhos M. Towards participatory activities with augmented reality for cultural heritage: A literature review. Computers & Education: X Reality. 2023. Vol. 3. Article no. 100044. DOI: 10.1016/j.cexr.2023.100044.
  5. Tutur, L. Preservation and Conservation through Cultural Heritage Tourism. Case Study: Musi Riverside Palembang. Procedia - Social and Behavioral Sciences. 2015. Vol. 184. P. 104 - 106. DOI: 10.1016/j.sbspro.2015.05.109.
  6. Chahardowli M., Sajadzadeh H. A strategic development model for regeneration of urban historical cores: A case study of the historical fabric of Hamedan City. Land Use Policy. 2022. Vol. 114. Article no. 105993. DOI: 10.1016/j.landusepol.2022.105993.
  7. Російська повномасштабна агресія пошкодила понад тисячу пам’яток культури в Україні. URL: https://www.radiosvoboda.org/. (дата звернення: 11.04.2024).
  8. Гончаренко Т. А. Сучасні інформаційні технології для моделювання міського середовища та розробки цифрових двійників міських об’єктів. Управління розвитком складних систем. Київ. 2022. № 51. С. 87 – 93, DOI: 10.32347/2412-9933.2022.51.87-93.
  9. Пасько Р. М., Панько О. М., Теренчук С. А. Впровадження цифрових технологій у процес обстеження будівель, майна та об’єктів інфраструктури. Управління розвитком складних систем. Київ. 2022. № 49. С. 74–80, DOI: 10.32347/2412-9933.2022.49.74-80.
  10. Gomes L., Pereira Bellon O. R., Silva L. 3D reconstruction methods for digital preservation of cultural heritage: A survey. Pattern Recognition Letters. 2014. Vol. 50. P. 3 - 14. DOI: 10.1016/j.patrec.2014.03.023.
  11. Tuhaise V. V., Mbatu Tah J. H., Abanda F. H. Technologies for digital twin applications in construction. Automation in Construction. 2023. Vol. 152. Article no. 104931. DOI: 10.1016/j.autcon.2023.104931.
  12. Київська К. І., Лузiнa Ю. В. Перспективи впровадження ВІМ-технологій у вітчизняній будівельній галузі. Управління розвитком складних систем. Київ. 2021. № 46. С. 63–69. DOI: 10.32347/2412-9933.2021.46.63-69.
  13. Modelling the relationship between digital twins implementation barriers and sustainability pillars: Insights from building and construction sector / A.F. Kineber at etc. Sustainable Cities and Society. 2023. Vol. 99. Article no. 104930. DOI: 10.1016/j.scs.2023.104930.
  14. Malaperdas G., Grethe R., Zacharias N. Depicting the past: The value of old maps and topographic diagrams in cultural heritage through GIS. Journal of Archaeological Science: Reports. 2023. Vol. 52. Article no. 104276. DOI: 10.1016/j.jasrep.2023.104276.
  15. Даншина С. Ю. ГІС-технології в задачах планування напрямів відбудови міст. European Scientific e-Journal. 2024. Issue 28: Actual Issues of Modern Science. С. 63–72, DOI: 10.47451/inn2024-01-01.
  16. Збереження архітектурної спадщини України шляхом реконструкції історичних будівель як чинник розвитку ідентичності нації / І. М. Руднєва, І. В. Глонь, Т. О. Грабовська, К. І. Пузіна. Містобудування та територіальне планування, Київ. 2021. № 77. С. 398 – 409. DOI: 10.32347/2076-815x.2021.77.398-409.
  17. Про охорону культурної спадщини: Закон України від 8 червня 2000 р., № 1805-ІІІ. Офіційний вісник України, 2000, № 27, Ст. 1112, С. 32.
  18. Архітектурні та природні пам'ятки України. URL: https://landmarks.in.ua/ (дата звернення 19.04.2024).
  19. Гончаренко О., Денисюк Б., Онищук Т. Відновлення зруйнованої інфраструктури на основі використання оцифрованих даних. Містобудування та територіальне планування, Київ. 2023. № 83. С. 74 – 87. DOI: 10.32347/2076-815x.2023.83.74-87.
  20. Крицький Д. М., Шкуренко Н. І., Попов О. В., Кравцова О. О. Розроблення програмного забезпечення для сегментації даних по фото та відео інформації. Авіаційно-космічна техніка і технологія. Харків.2023. № 3. С. 61 – 84, DOI: 10.32620/aktt.2023.3.07.
  21. Склад та зміст науково-проектної документації на реставрацію пам’яток архітектури та містобудування : ДБН А.2.2-14:2016, [Чинний від 2022-09-01], Київ : Мінрегіон України, 2022. 34 с. (Галузевий стандарт України).
  22. Bing L., Jian H. Conservation and regeneration of historical buildings. IOP Conference Series: Earth and Environmental Science. 2021. Vol. 787. Article no. 012179. DOI: 10.1088/1755-1315/787/1/012179.
  23. Даншина С. Ю., Андрєєв С. М. Дистанційне зондування як ефективний інструмент проєктування доріг. Авіаційно-космічна техніка і технологія. Харків. 2023. № 2, С. 75 – 84. DOI: 10.32620/aktt.2023.2.08.
  24. Бевз М., Лукомський Ю. Сучасні методи архітектурно-археологічних досліджень історико-містобудівних комплексів. Комплексні наукові дослідження в реставрації пам’яток архітектури: кол. монографія, за ред. М. Бевза. Львів, Україна: Вид-во «Растр-7», 2022, С. 49 – 60.

References:

  1. Reshma, M. R., Kannan, B., Jagathy Raj, V. P., Shailesh, S. (2023). Cultural heritage preservation through dance digitization: A review. Digital Applications in Archaeology and Cultural Heritage, 28, e00257. DOI: https://doi.org/10.1016/j.daach.2023.e00257.
  2. Al Shawabkeh, R., AlHaddad, M., Arar, M., Alhammad, R., Alshraah, M., Alhamouri, M. (2023). Toward sustainable urban growth: Spatial modeling for the impact of cultural and natural heritage on city growth and their role in developing sustainable tourism. Alexandria Engineering Journal, 15, 639 - 676. DOI: https://doi.org/10.1016/j.aej.2023.02.001.
  3. Zhou, W., Song, S., Feng, K. (2022). The sustainability cycle of historic houses and cultural memory: Controversy between historic preservation and heritage conservation. Frontiers of Architectural Research, 11, 6, 1030–1046. DOI: https://doi.org/10.1016/j.foar.2022.04.006.
  4. Silva, C., Zagalo, N., Vairinhos, M. (2023). Towards participatory activities with augmented reality for cultural heritage: A literature review. Computers & Education: X Reality, 3, 100044. DOI: https://doi.org/10.1016/j.cexr.2023.100044.
  5. Tutur, L. (2015). Preservation and Conservation through Cultural Heritage Tourism. Case Study: Musi Riverside Palembang. Procedia - Social and Behavioral Sciences, 184, 104-106. DOI: https://doi.org/10.1016/j.sbspro.2015.05.109.
  6. Chahardowli, M., Sajadzadeh, H. (2022). A strategic development model for regeneration of urban historical cores: A case study of the historical fabric of Hamedan City. Land Use Policy, 114, 105993. DOI: https://doi.org/10.1016/j.landusepol.2022.105993.
  7. Rosiiska povnomasshtabna ahresiia poshkodyla ponad tysiachu pamiatok kultury v Ukraini [Russia's full-scale aggression damaged more than a thousand cultural monuments in Ukraine]. Available at: https://www.radiosvoboda.org/ (Accessed 11.04.2024).
  8. Honcharenko, T. (2022). Modern information technologies for simulation of the urban environment and creation of digital duplicate of city objects. Management of Development of Complex Systems, 51, 87–93. DOI:  https://doi.org/10.32347/2412-9933.2022.51.87-93.
  9. Pasko, R., Panko, O., Terenchuk, S. (2022). Digital technologies into process inspection of buildings, property and infrastructure object introducing. Management of Development of Complex Systems. 49, 74–80, DOI: https://doi.org/10.32347/2412-9933.2022.49.74-80.
  10. Gomes, L., Pereira Bellon, O. R., Silva, L. (2014). 3D reconstruction methods for digital preservation of cultural heritage: A survey. Pattern Recognition Letters, 50, 3-14. DOI: https://doi.org/10.1016/j.patrec.2014.03.023.
  11. Tuhaise, V. V., Mbatu Tah, J. H., Abanda, F. H. (2023). Technologies for digital twin applications in construction. Automation in Construction, 152, 104931. DOI: https://doi.org/10.1016/j.autcon.2023.104931.
  12. Kyivska, K., Luzina, Yu. (2021). Prospects for the implementation of BIM-technologies in the domestic construction industry. Management of Development of Complex Systems, 46, 63–69, DOI: https://doi.org/10.32347/10.32347/2412-9933.2021.46.63-69.
  13. Kineber, A. F., Singh, A. K., Fazeli, A., Mohandes, S. R., Cheung, C., Arashpour, M. (2023). Modelling the relationship between digital twins implementation barriers and sustainability pillars: Insights from building and construction sector. Sustainable Cities and Society, 99, 104930. DOI: https://doi.org/10.1016/j.scs.2023.104930.
  14. Malaperdas, G., Grethe, R., Zacharias, N. (2023). Depicting the past: The value of old maps and topographic diagrams in cultural heritage through GIS. Journal of Archaeological Science: Reports, 52, 104276. DOI: https://doi.org/10.1016/j.jasrep.2023.104276.
  15. Danshyna, S. (2024). GIS technologies for urban restoration planning tasks. European Scientific e-Journal, 28: Actual Issues of Modern Science, 63–72, DOI: https://doi.org/10.47451/inn2024-01-01.
  16. Rudnіeva, I., Glon, I., Grabovskaya, T., Puzina, K. (2021). Conservation of the architectural heritage of Ukraine through reconstruction of historical buildings as a factor of the national identity development. Urban development and spatial planning, 77, 398–409. DOI: https://doi.org/10.32347/2076-815x.2021.77.398-409.
  17. On Protection of Cultural Heritage: Law of Ukraine of June 8, 2000, no. 1805-ІІІ. (2000). Ofitsiinyi visnyk Ukrainy 27, 1112, 32. (In Ukrainian).
  18. Arkhitekturni ta pryrodni pamiatky Ukrainy [Architectural and natural attractions of Ukraine]. Available at: https://landmarks.in.ua/ (Accessed 19.04.2024).
  19. Honcharenko, O., Denysiuk, B., Onyshchuk, T. (2023). Restoration of the destroyed infrastructure based on the use of digital data. Urban development and spatial planning, 83, 74–87. DOI: https://doi.org/10.32347/2076-815x.2023.83.74-87.
  20. Kritskiy, D., Shkurenko, N., Popov, O., Kravtsova, O. (2023). Development of software for data segmentation by photo and video information. Aerospace technic and technology, 3, 61–84, DOI: https://doi.org/10.32620/aktt.2023.3.07.
  21. Building Code А.2.2-14:2016. (2022). The composition and the content project documentation for preservation (restoration) of architectural monuments and urban sites. Kyiv, Ministry of the Region of Ukraine, 34. (In Ukrainian).
  22. Bing, L., Jian, H. (2021). Conservation and regeneration of historical buildings. IOP Conference Series: Earth and Environmental Science, 787, 012179. DOI: https://doi.org/10.1088/1755-1315/787/1/012179.
  23. Danshyna, S., Andrieiev, S. (2023). Remote sensing as effective road project tool. Aerospace technic and technology, 2, 75–84, DOI: https://doi.org/10.32620/aktt.2023.2.08.
  24. Bevz, M., Lukomskyi, Yu. (2022). Modern methods of architectural and archaeological investigations of historical urban complexes. Comprehensive scientific research in conservation of architectural monuments: collective monograph, edited by M. Bevz, 49–60. Lviv, Edit. «Rastr-7».