Аннотації
24.09.2025
Стрімкий розвиток цифрових технологій та їх інтеграція у всі сфери суспільного життя сприяли не лише підвищенню ефективності комунікації та обробки інформації, але й зумовили появу нових загроз, пов’язаних із використанням цифрових пристроїв у протиправній діяльності. Особливу небезпеку становлять злочини, спрямовані на втручання в роботу об’єктів критичної інфраструктури, а також кіберзлочини проти фізичних осіб, зокрема інтернет-шахрайство, викрадення персональних даних і поширення фальсифікованих матеріалів. У цьому контексті цифрова криміналістика виступає ключовим інструментом ідентифікації, фіксації та дослідження цифрових доказів. У статті розглянуто актуальну проблему зростання кіберзлочинності, зокрема таких її форм, як несанкціоноване втручання у критичну інфраструктуру, шахрайські дії в Інтернеті та незаконне використання персональних даних. У зв’язку з цим підкреслюється важливість цифрової криміналістики (форензики) як інструменту розслідування правопорушень, що пов’язані з використанням цифрових технологій. Особлива увага приділяється аналізу цифрових зображень, які можуть бути змінені з метою фальсифікації або введення в оману. У статті досліджено методи виявлення ознак редагування цифрових зображень з використанням інструментів форензики. Розглянуто низку підходів, таких як аналіз метаданих (EXIF), що дозволяє виявити зміни у технічних параметрах знімка; аналіз стиснення JPEG для виявлення подвійного стиснення, характерного для відредагованих зображень; а також піксельний аналіз, що виявляє колірні аномалії, невідповідності в освітленні та тінях. Описано застосування програмних засобів, зокрема Adobe Photoshop, для виявлення маніпуляцій шляхом аналізу гістограм, рівнів яскравості, каналів кольору та шумів. Продемонстровано, як методи ELA (Error Level Analysis) та фільтри, як-от «Тиснення», можуть допомогти візуалізувати сліди втручання в зображення. Наведено приклади редагування з використанням Clone Stamp Tool, вставки фрагментів та виявлення ознак клонування. Зроблено висновок про значущість цифрових слідів як доказової бази у кримінальному провадженні та необхідність застосування надійних методів їх виявлення, збереження та інтерпретації відповідно до стандартів цифрової криміналістики.
The rapid development of digital technologies and their integration into all spheres of public life have not only increased the efficiency of communication and information processing but have also led to the emergence of new threats related to the use of digital devices in illegal activities. Crimes aimed at interfering with the operation of critical infrastructure facilities, as well as cybercrimes against individuals, including Internet fraud, theft of personal data, and the dissemination of falsified materials, pose a particular danger. In this context, digital forensics is a key tool for identifying, recording, and investigating digital evidence. The article addresses the current problem of the growth of cybercrime, in particular its forms such as unauthorized interference in critical infrastructure, fraudulent activities on the Internet, and illegal use of personal data. In this regard, the importance of digital forensics as a tool for investigating offenses related to the use of digital technologies is emphasized. Particular attention is paid to the analysis of digital images that may have been altered for the purpose of falsification or deception. The article explores methods for detecting signs of digital image editing using forensic tools. A number of approaches are considered, such as metadata analysis (EXIF), which allows detecting changes in the technical parameters of the image; JPEG compression analysis to detect double compression, characteristic of edited images; as well as pixel analysis, which reveals color anomalies, inconsistencies in lighting and shadows. The application of software tools, in particular Adobe Photoshop, for detecting manipulations by analyzing histograms, brightness levels, color channels, and noise, is described. It is demonstrated how methods such as Error Level Analysis (ELA) and filters such as "Emboss" can help visualize traces of intervention in the image. Examples of editing using the Clone Stamp Tool, insertion of fragments, and detection of signs of cloning are given. It is concluded that digital traces are significant as evidence in criminal proceedings and that reliable methods for their detection, preservation, and interpretation must be applied in accordance with the standards of digital forensics.
1. Лазебний А. М. (2023). Сутність та значення електронних слідів у криміналістиці. Ірпінський Юридичний Часопис, 1 (10), 226–233.
2. Найдьон Я. (2019). Поняття та класифікація віртуальних слідів кіберзлочинів. Підприємництво, Господарство і Право, 5, 304–307.
3. Пахомов В. В. (2021). Віртуальні сліди: криміналістична характеристика. У Актуальні питання та перспективи розвитку кримінального права, кримінології та судочинства: матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції (до 186-річчя Ч. Ломброзо) (130–132). Київ: ДУІТ.
4. Демидова Є. Є. (2024). Цифрові сліди кримінального правопорушення: поняття та особливості. Науковий Вісник Ужгородського Національного Університету. Серія: Право, 85 (4), 71–75. DOI: URL: https://doi.org/10.24144/2307-3322.2024.85.4.10.
5. Кучеров Д. П., Зброжек Л. В. (2015). Сучасні програмні засоби обробки зображень. Управління Розвитком Складних Систем, 24, 90–96.
6. Білоцерковський В. В., Удовенко С. Г., Чала Л. Е. (2020). Метод нейромережевого розпізнавання фальсифікованих зображень. Біоніка Інтелекту, 2 (95), 32–42.
7. Білощицький А. О., Миронов О. В. (2016). Аналіз властивостей та функцій метаданих наукометричних суб'єктів у web-просторі. Управління Розвитком Складних Систем, 25, 139–143.
1. Lazebnyi A. (2023). The essence and significance of electronic traces in forensics. Irpin Law Journal, 1 (10), 226–233.
2. Naidon Ya. (2019). Concept and classification of virtual traces of cybercrimes. Entrepreneurship, Economy and Law, 5, 304–307.
3. Pakhomov V. (2021). Virtual traces: forensic characteristics. In Actual Issues and Prospects for the Development of Criminal Law, Criminology and Justice: Materials of the All-Ukrainian Scientific-Practical Conference (dedicated to the 186th anniversary of Cesare Lombroso) (130–132). Kyiv: DUIТ.
4. Demydova Ye. (2024). Digital traces of a criminal offense: concept and features. Scientific Bulletin of Uzhhorod National University. Series: Law, 85 (4), 71–75. DOI: URL: https://doi.org/10.24144/2307-3322.2024.85.4.10.
5. Kucherov D., Zbrozhek L. (2015). Modern software tools for image processing. Management of Development of Complex Systems, 24, 90–96.
6. Bilotserkovskyi V., Udovenko S., Chala L. (2020). Neural network method for detecting falsified images. Bionics of Intelligence, 2 (95), 32–42.
7. Biloshytskyi A., Myronov O. (2016). Analysis of properties and functions of metadata of scientometric subjects in the web-space. Management of Development of Complex Systems, 25, 139–143.