Аннотації
14.02.2024
На сьогодні проблематика цифровізації операційних процесів системи HR-менеджменту полягає у відсутності автоматизованих програм управління персоналом для державних структур, браком ресурсів, скороченням персоналу, управлінням даними, управлінням змінами. Багато країн зіткнулися з проблемами цифровізації НR-процесів у державних структурах. Більшою чи меншою мірою можна знайти такі структурні проблеми ринку праці в усіх іноземних країнах. Розвиток технологій та інформаційних систем створює нові можливості для управління та вдосконалення процесів державних органів. Специфіка роботи державного управління вимагає ефективного управління персоналом у масштабі країни чи міста, що змушує впроваджувати ефективні технологічні рішення. Виходячи з цього, наразі дані про робочу силу з багатьох джерел надають можливість керувати державними службовцями за допомогою кадрової політики, заснованої на фактах. Отже, уряди все більше можуть набирати, розміщувати, навчати, мотивувати й утримувати своїх співробітників науково та аналітично на основі об’єктивних кадрових даних. У результаті проведеного аналізу авторами виявлено, що більшість економічно розвинутих країн збирають кадрові дані, щоб проаналізувати, глибоко інтерпретувати й активно використовувати їх для прийняття кращих управлінських рішень, а також для розробки й реалізації політики щодо управління персоналом. Метою статті є висвітлення проблеми цифровізації НR-процесів у державних структурах та демонстрація аналізу кадрових даних у економічно розвинутих країнах в табличних формах. Продемонстровано результати впровадження інформаційного збору кадрових даних для ефективного управління персоналом у масштабі країни чи міста. Авторами проаналізовано та продемонстровано в інфографіці зростаючу можливість збору даних про людські ресурси, як про основу для вдосконалення державних служб, надання послуг і постійного управління продуктивністю. Проаналізовано і представлено в інфографіці дані опитувань співробітників державних служб економічно розвинутих країн, інформація про залученість співробітників і їх задоволення роботою та робочим середовищем у державних структурах.
Today, the problem of digitalization of HR management system operational processes is the lack of automated HR management programs for government agencies, lack of resources, staff reduction, data management, and change management. Many countries have faced problems with the digitalization of HR processes in government agencies. To a greater or lesser extent, such structural problems of the labor market can be found in all Western countries. The development of technologies and information systems creates new opportunities for managing and improving the processes of government agencies. The specifics of public administration require effective personnel management on a country or city scale, which makes it necessary to implement effective technological solutions. With this in mind, today's workforce data from many sources provides an opportunity to manage civil servants with an evidence-based HR policy. Thus, governments are increasingly able to recruit, deploy, train, motivate, and retain their employees scientifically and analytically based on objective HR data. As a result of the analysis, the authors found that most Western countries collect HR data to analyze, interpret and actively use it to make better management decisions, as well as to develop and implement HR policies. The purpose of the article is to highlight the problem of digitalization of HR processes in government agencies and to demonstrate the analysis of HR data from Western countries in tabular forms. The article demonstrates the results of implementing information collection of HR data for effective HR management on a country or city scale. The authors analyze and demonstrate in infographics the growing possibility of collecting human resources data as a basis for improving public services, service delivery and continuous performance management. The authors analyze and present in the infographic data from surveys of civil service employees in Western countries, information on employee engagement and satisfaction with work and the working environment in government agencies.
- Крістакіс Т., Пропп К., Свайр П. Початкова робота країн ОЕСР щодо визначення принципів доступу уряду до даних для цілей правоохоронних органів і національної безпеки може мати важливе нормативне значення, але також стикається з політичними першкодами. Журнал політичних наук. 2021. № 9. С. 145–160.
- Лисенко Д. Модель координаційного управління розвитком підприємства. Радіоелектронні і комп’ютерні системи. 2016. № 4 (78). С. 84–91.
- Войтушенко А., Бушуєв С. Розвиток творчого потенціалу проектних менеджерів: Визначення складових та результатів досліджень. Досягнення в галузі інтелектуальних систем та обчислень. 2020. 1080 AISC. С. 283–292.
- Бушуєв С., Молоканова В., Бушуєв Д., Козир Б. Інформаційно-комунікаційні технології формування проектних компетентностей публічних службовців. Інформаційні технології і засоби навчання. 2020. ISSN: 2076-8184. Т. 80, № 6.
- Бушуєв С., Бушуєва В., Засуха І. Концентрична модель цифрового сліду проектів. Міжнародний науковий журнал «Грааль науки». 2021. № 8. С. 193–201.
- Єгоров І., Рижкова Ю. Соціально-економічні аспекти процесів цифровізації: інструменти дослідження у країнах ОЕСР. Побудова інформаційного суспільства: ресурси і технології. Матеріали XVIІI Міжнародної науково-практичної конференції. 2019. С. 9–13.
- Пархоменко-Куцевіл О.І., Міжнародний досвід впровадження цифровізації в систему публічної служби: досвід для України. Публічне управління та митне адміністрування. 2022. С. 93–98.
- Кіпішинова О., Сметаніна Л. Цифровізація управління персоналом в органах державної влади. Актуальні проблеми державної служби. 2021. № 3 (84). С. 202–205.
- Сопілко І., Крутась В. Автоматизація і цифровізація процесів з питань управління персоналом на державній службі. Юридичний вісник. Конституційне та адміністративне право. 2022. №1 (62). С. 85–90.
- Педченко Н. Кваліметрія при оцінюванні фінансового потенціалу підприємства. Вісник Львівської комерційної академії. Серія економічна. 2014. №. 45. С. 46–49.
1. Kristakis, T., Propp, K., Swire, P. (2021). Initial work by OECD countries to define principles for government access to data for law enforcement and national security purposes may have important normative value, but also faces political obstacles. Journal of Political Science, 9, 145–160.
2. Lysenko, D. (2016). Model of coordination management of enterprise development. Radioelectronic and computer systems, 4 (78), 84–91.
3. Voytushenko, A., Bushuyev, S. (2020). Development of creative potential of project managers: Identification of components and research results. Advances in Intelligent Systems and Computing, 1080 AISC, 283–292.
4. Bushuyev, S., Molokanova, V., Bushuyev, D., Kozyr, B. (2020). Information and communication technologies for the formation of project competencies of public servants. Information technologies and learning tools, 80, 6.
5. Bushuyev, S., Bushuyeva, V., Zasukha, I. (2021). Concentric model of the digital footprint of projects. International scientific journal "Grail of Science", 8, 193–201.
6. Egorov, I., Ryzhkova, Y. (2019). Socio-economic aspects of digitalization processes: research tools in OECD countries. Building an Information Society: Resources and Technologies. Materials of the XVIII International Scientific and Practical Conference. Р. 9–13.
7. Parkhomenko-Kutsevil, O. I. (2022). International experience of introducing digitalization into the public service system: experience for Ukraine. Public Administration and Customs Administration, 93–98.
8. Kipishinova, O., Smetanina, L. (2021). Digitalization of personnel management in public authorities. Actual problems of the civil service, 3 (84), 202–205.
9. Sopilko, I., Krutas, V. (2022). Automation and digitalization of processes on personnel management in the civil service. Legal Bulletin, 1 (62), 85–90.
10. Pedchenko, N. (2014). Qualimetry in assessing the financial potential of the enterprise. Bulletin of the Lviv Commercial Academy. Economic series, 45, 46–49.