Аннотації

Підвищення компетентності проєктно-орієнтованих ІТ-організацій на основі використання віртуальних команд

Автор(и):
Концевий В. В.
Автор(и) (англ)
Kontsevyi V.
Дата публікації:

02.08.2024

Анотація (укр):

Унікальний характер проєктів, специфічні характеристики організаційних структур, склад проєктних команд та інші фактори можуть створити проблеми в управлінні комунікаціями. ІТ-організації, що працюють з використанням у своїй діяльності віртуальних команд, стикаються зі специфічними проблемами в управлінні комунікаціями та пов’язаними з ними процесами передавання інформації, даних та знань. Під час роботи людей в команді у віртуальному середовищі слід використовувати певні методи, які можуть забезпечити ефективність управління комунікаціями в проєктах. У статті проведено аналіз типів віртуальних команд, їх переваг та недоліків під час проєктного управління та використання моделі FIRO-B для виявлення лідерів команд і управління ними. Запропоновано метод визначення лідера віртуальної команди, використовуючи зазначену модель, що допомагає зрозуміти потреби і поведінку членів команди, забезпечуючи кращу згуртованість команди й ефективність лідера. Запропоновано концептуальну модель інформаційного середовища комунікацій таких команд і модель управління віртуальною командою з позицій її розвитку та вдосконалення компетентності. Проведено аналіз стандартів COBIT та ITIL щодо забезпечення структури управління корпоративних інформаційних технологій разом з погодженням проєктних процесів з бізнес-цілями та завданнями. Досліджено методи управління ІТ-послугами, що відповідають потребам бізнесу. Визначено, що використання моделі FIRO-B у поєднанні із зазначеними фреймворками забезпечить проєктно-орієнтовані ІТ-організації методами визначення і розвитку компетентності як на організаційному, так і на командному рівнях, що враховує емоційний стан людини та її здатність поширювати емоції на інших учасників команди. Емоційний вплив кількісно визначається за допомогою «коефіцієнта віртуальності», який вимірює вплив віртуальних членів команди один на одного.

Анотація (рус):

Анотація (англ):

The unique nature of projects, specific characteristics of organizational structures, composition of project teams, and other factors can create problems in communications management. IT organizations working with the use of virtual teams in their activities face specific problems in the management of communications and related processes of transferring information, data and knowledge. When people work in a team in a virtual environment, certain methods should be used that can ensure the effectiveness of communication management in projects. The article analyzes the types of virtual teams, their advantages and disadvantages in project management and the use of the FIRO-B model to identify team leaders and manage them. A method for determining the leader of a virtual team using the specified model is proposed, which helps to understand the needs and behavior of team members, ensuring better team cohesion and leader effectiveness. A conceptual model of the information environment of communications of such teams and a model of managing a virtual team from the standpoint of its development and improvement of competence are proposed. An analysis of COBIT and ITIL standards was carried out to ensure the management structure of corporate information technologies along with the coordination of project processes with business goals and objectives. Methods of managing IT services that meet business needs have been studied. It was determined that the use of the FIRO-B model in combination with the specified frameworks will provide project-oriented IT organizations with methods for determining and developing competence both at the organizational and team levels, which takes into account the emotional state of a person and his ability to spread emotions to other team members. Emotional impact is quantified using a “virtuality quotient,” which measures the impact virtual team members have on each other.

Література:

  1. Tripath P. S. Communication Management: A Global Perspective (1th ed.)/ P.S. Tripath. Global India Publications Pvt Ltd. 2009. – 312 p.
  2. A Guide to the Project Management Body of Knowledge (PMBOK® Guide) – Sixth Edition/ Project Management Institute. 2017. 675 p.
  3. Shannon L. Marlow, Christina N. Lacerenza, Eduardo Salas, Communication in virtual teams: a conceptual framework and research agenda, Human Resource Management Review, Volume 27, Issue 4, 2017, Pages 575-589, ISSN 1053-4822, https://doi.org/10.1016/j.hrmr.2016.12.005.
  4. Gibbs, J., Sivunen, A., & Boyraz, M. (2017). Investigating the impacts of team type and design on virtual team processes. Human Resource Management Review, 27(4), 590-603. ISSN:1053-4822, http://dx.doi.org/10.1016/j.hrmr.2016.12.006.
  5. Kramer, William S., Marissa L. Shuffler and Jennifer Feitosa. “The world is not flat: Examining the interactive multidimensionality of culture and virtuality in teams.” Human Resource Management Review 27 (2017): 604-620.
  6. James H. Dulebohn, Julia E. Hoch, Virtual teams in organizations, Human Resource Management Review, Volume 27, Issue 4, 2017, Pages 569-574, ISSN 1053-4822, https://doi.org/10.1016/j.hrmr.2016.12.004.
  7. Mark Roehling, The important but neglected legal context of virtual teams: Research implications and opportunities, Human Resource Management Review, Volume 27, Issue 4, 2017, Pages 621-634, ISSN 1053-4822, https://doi.org/10.1016/j.hrmr.2016.12.008.
  8. John M. Schaubroeck, Andrew Yu, When does virtuality help or hinder teams? Core team characteristics as contingency factors, Human Resource Management Review, Volume 27, Issue 4, 2017, Pages 635–647, ISSN 1053-4822, https://doi.org/10.1016/j.hrmr.2016.12.009.
  9. Liao, C. (2017). Leadership in Virtual Teams: A Multilevel Perspective. Human Resource Management Review, 27,
    648–659. https://doi.org/10.1016/j.hrmr.2016.12.010
  10. Pauleen D.J. (2003). Virtual Teams: Projects, Protocols and Processes / D. J. Pauleen. Idea Group Publishing. 2003,
    325 p.
  11. Aydemir Okay. Trust in Communication Management/ Okay, Aydemir. Peter Lang GmbH, Internationaler Verlag der Wissenschaften. 2016 – 368 p.
  12. Pierre Bernard. COBIT 5/ B. Pierre. Van Haren Publishing. 2012 – 134 p.
  13. AXELOS. ITIL Service Strategy. AXELOS. 2011 – 469 p.
  14. Jarvenpaa, S.L., Leidner, D.E., “Communication and Trust in Global Virtual Teams”, Organization Science/ S.L. Jarvenpaa, D.E Leidner. 1999 – 345 p.
  15.  Clarke S. 2013. Safety leadership: A metanalytic review of transformational and transactional leadership styles as antecedents of safety behaviours. Journal of Occupational and Organizational Psychology, 2013, p. 22–49.

References:

  1. Tripath, P. S. (2009). Communication Management: A Global Perspective (1th ed.). Global India Publications Pvt Ltd, 312.
  2. A Guide to the Project Management Body of Knowledge (PMBOK® Guide) – Sixth Edition. (2017). Project Management Institute, 675.
  3. Marlow, Shannon L., Lacerenza, Christina N., Salas, Eduardo. (2017). Communication in virtual teams: a conceptual framework and research agenda. Human Resource Management Review, 27, 4, 575-589. ISSN 1053-4822, https://doi.org/10.1016/j.hrmr.2016.12.005.
  4. Gibbs, J., Sivunen, A. & Boyraz, M. (2017). Investigating the impacts of team type and design on virtual team processes. Human Resource Management Review, 27(4), 590-603. ISSN:1053-4822, http://dx.doi.org/10.1016/j.hrmr.2016.12.006.
  5. Kramer, William S., Shuffler, Marissa L. and Feitosa, Jennifer. (2017). The world is not flat: Examining the interactive multidimensionality of culture and virtuality in teams. Human Resource Management Review, 27, 604–620.
  6. Dulebohn, James H., Hoch, Julia E. (2016). Virtual teams in organizations. Human Resource Management Review, 27, 4, 569-574. ISSN 1053-4822, https://doi.org/10.1016/j.hrmr.2016.12.004.
  7. Roehling, Mark. (2017). The important but neglected legal context of virtual teams: Research implications and opportunities. Human Resource Management Review, 27, 4, 621–634. ISSN 1053-4822, https://doi.org/10.1016/j.hrmr.2016.12.008.
  8. John, M., Schaubroeck, Andrew Yu. (2027). When does virtuality help or hinder teams? Core team characteristics as contingency factors. Human Resource Management Review, 27, 4, 635–647. ISSN 1053-4822, https://doi.org/10.1016/j.hrmr.2016.12.009.
  9. Liao, C. (2017). Leadership in Virtual Teams: A Multilevel Perspective. Human Resource Management Review, 27, 648–659. https://doi.org/10.1016/j.hrmr.2016.12.010
  10. Pauleen, D. J. (2003). Virtual Teams: Projects, Protocols and Processes. Idea Group Publishing, 325.
  11. Aydemir, Okay. (2016). Trust in Communication Management/ Okay, Aydemir. Peter Lang GmbH, Internationaler Verlag der Wissenschaften, 368.
  12. Bernard, Pierre. (2012). COBIT 5. Van Haren Publishing, 134.
  13. AXELOS. ITIL Service Strategy. (2011). AXELOS, 469.
  14. Jarvenpaa, S. L., Leidner, D. E. (1999). Communication and Trust in Global Virtual Teams. Organization Science, 345.
  15. Clarke, S. (2013). Safety leadership: A metanalytic review of transformational and transactional leadership styles as antecedents of safety behaviours. Journal of Occupational and Organizational Psychology, 22–49.