Нинішнє турбулентне економічне середовище в Україні, що характеризується високою інфляцією (15–20%), волатильністю обмінного курсу та нестабільністю енергопостачання (відключення електроенергії з імовірністю 0,7), створює значні проблеми для девелоперських компаній, що призводить до збільшення вартості проєктів (10–15% у 2024 році) та зниження попиту. Традиційних стратегій реагування недостатньо для вирішення цих проблем. У цьому документі обґрунтовується необхідність проактивного підходу до стратегічного управління в проєктах розвитку SMART, інтеграції цифрової трансформації (BIM, AI, IoT), акценту на стійкість та енергоефективність, а також адаптації до мінливих вимог ринку щодо доступного та екологічно чистого житла. Аналізуючи глобальні тенденції та специфічні умови в Україні, зокрема в контексті постконфліктної реконструкції (наприклад, Бучі), дослідження підкреслює обмеження поточних практик реагування та потенціал проактивного управління для підвищення конкурентоспроможності й адаптивності. Метою дослідження є розробка інноваційних механізмів розвитку програм компаній шляхом впровадження проактивного стратегічного управління. Воно досліджує такі методи, як планування сценаріїв на основі штучного інтелекту, ТРВЗ (теорія розв'язання винахідницьких задач) з автоматизацією штучного інтелекту, гнучке управління з оптимізацією штучного інтелекту, метод критичного ланцюга з Інтернетом речей та штучним інтелектом, а також управління BIM за допомогою аналітики штучного інтелекту. Крім того, у статті досліджено синергію, створену інноваціями в проєктах розвитку «розумного міста», на прикладах Києва (наприклад, ЖК «Фаїна») та запропоновано концептуальну модель проактивного управління ризиками та можливостями в таких проєктах у середовищі BANI (крихкому, тривожному, нелінійному, незрозумілому). Ефективність моделі демонструється через математичне представлення та її застосовність до унікальних викликів українського контексту, включаючи обмеження ресурсів і соціальну спрямованість.