Підбір моделей організаційної структури взаємодії самокерованих організацій із внутрішнім оточенням проєктів розвитку

Заголовок (англійською): 
Organizational structure models selection of the self-managed organizations interaction with the development projects internal environment
Автор(и): 
Івко А. В.
Автор(и) (англ): 
Ivko A.
Ключові слова (укр): 
управління проєктами та програмами; самокеровані організації; синкретична методологія; організаційна структура; модель взаємодії; внутрішнє оточення
Ключові слова (англ): 
project and program management, self-managed organizations, syncretic methodology, organizational structure, interaction model, internal environment
Анотація (укр): 
Проведено аналіз організаційних моделей управління проєктами та їх застосовність до управління проєктами розвитку самокерованих організацій. Поставлено задачу вибору моделі взаємодії проєктів розвитку самокерованих організацій з внутрішнім оточенням. Як внутрішнє оточення розглянуто головну організацію, до якої належать учасники команди управління проєктами розвитку. Запропоновано класифікацію моделей взаємодії проєктів розвитку самокерованих організацій з внутрішнім оточенням таких проєктів. Визначено десять ознак класифікації: за глибиною управління, за типом впливів управління, за типом суб’єктів взаємодії, за типом організаційної структури головної організації, за методологією, в межах якої здійснюється взаємодія, за рівнем кількісної складності взаємодії, за локалізацією взаємодії, за рівнем кроскультурності взаємодії, за ступенем диджиталізації взаємодії, за моделлю обробки взаємодії. Ідентифіковано різновиди моделей в межах кожної ознаки класифікації. Запропоновано три моделі взаємодії самокерованої команди управління проєктом розвитку з головною організацією: A-модель, в якій налаштування взаємодії здійснюється командою; B-модель, в якій налаштування взаємодії здійснюється головною організацією; C-модель, в межах якої взаємодія відбувається на основі арбітражу між налаштуваннями команди і налаштуваннями головної організації. Надано графічні схеми реалізації зазначених моделей, проведено їх опис і надано характеристику. Проведено порівняння моделей обробки взаємодії команди проєкту із внутрішнім оточенням. Підкреслено переваги і галузь застосування кожної моделі. Проведено SWOT аналіз, виокремлено сильні сторони, слабкі сторони, можливості, що виникають при застосуванні зазначеного сімейства моделей обробки взаємодії самокерованої команди проєкту з внутрішнім оточенням у межах синкретичної методології управління проєктами, і загрози, що можуть виникнути. Сформульовано галузі подальших досліджень у вибраному напрямі: формалізація моделей модулів корекції взаємодії на рівні корпоративної методології самокерованої проєктно-орієнтованої організації, формалізація моделей модуля арбітражу взаємодії на рівні корпоративної методології самокерованої проєктно-орієнтованої організації, формалізація моделей взаємодії самокерованих команд управління проєктами розвитку із зовнішнім оточенням таких проєктів і зовнішнім оточенням головної організації, використання елементів штучного інтелекту в модулях корекції взаємодії та модулі арбітражу взаємодії в межах синкретичної методології управління проєктами розвитку самокерованих організацій, практична апробація моделей взаємодії самокерованих команд управління проєктами розвитку із внутрішнім та зовнішнім оточенням таких проєктів в межах синкретичної методології управління проєктами при реалізації самокерованими організаціями проєктів (портфелів проєктів) відновлення інфраструктури України. Сформульовано висновки з проведених досліджень.
Анотація (англ): 
The article analyzed the organizational models of project management and their applicability to the management of development projects of self-managed organizations. The task of choosing a model of interaction of development projects of self-managed organizations with the internal environment is set. The main organization, which includes members of the development project management team, is considered as the internal environment. A classification of models of interaction of development projects of self-managed organizations with the internal environment of such projects is proposed. Ten features of classification are defined: by the depth of management, by the type of management influences, by the type of subjects of interaction, by the type of organizational structure of the main organization, by the methodology within which interaction is carried out, by the level of quantitative complexity of interaction, by the localization of interaction, by the level of cross-culturally interaction, according to the degree of digitization of interaction, according to the interaction processing model. Identified varieties of models in boundaries of each feature of the classification. Three models of interaction of a self-managed development project management team with the main organization are proposed: A-model, in which interaction settings are carried out by the team; B-model, in which interaction settings are carried out by the main organization; C-model, within which the interaction takes place on the basis of arbitration between the settings of the team and the settings of the parent organization. Graphic schemes of the implementation of the specified models are provided, their description and characteristics are provided. A comparison of the processing models of the interaction of the project team with the internal environment was carried out. The advantages and field of application of each model are emphasized. A SWOT analysis was conducted, strengths, weaknesses, opportunities arising from the application of the specified family of processing models for the interaction of the self-managed project team with the internal environment within the scope of the syncretic project management methodology, and threats that may arise were highlighted. Formulated fields of further research in the chosen direction: formalization of models of interaction correction modules at the level of corporate methodology of a self-managed project-oriented organization, formalization of models of interaction arbitration module at the level of corporate methodology of a self-managed project-oriented organization, formalization of models of interaction of self-managed development project management teams with the external environment of such projects and the external environment of the main organization, the use of artificial intelligence elements in interaction correction modules and interaction arbitration modules within the syncretic methodology of managing development projects of self-managed organizations, practical testing of models of interaction of self-managed development project management teams with the internal and external environment of such projects within the framework of syncretic management methodology projects during the implementation by self-managed organizations of restoration projects (portfolios of projects) of the infrastructure of Ukraine. Conclusions from the conducted research are formulated.
Публікатор: 
Київський національний університет будівництва і архітектури
Назва журналу, номер, рік випуску (укр): 
Управління розвитком складних систем, номер 58, 2024
Назва журналу, номер, рік випуску (англ): 
Management of Development of Complex Systems, number 58, 2024
Мова статті: 
English
Формат документа: 
application/pdf
Документ: 
6-14.pdf
Дата публікації: 
02 Август 2024
Номер збірника: 
58
Розділ: 
УПРАВЛІННЯ ПРОЄКТАМИ
Університет автора: 
Київський національний університет будівництва і архітектури, Київ
Литература: 
  1. Ivko, A. (2023). Models analysis of methodologies joint use in project management of project-oriented organizations. Management of Development of Complex Systems, 55, 38–45. https://doi.org/10.32347/2412-9933.2023.55.38-45
  2. Ivko, A. (2023). Methods of methodologies hybridization in the management system of development projects of selfmanaged organizations. Management of Development of Complex Systems, 56, 14–23. https://doi.org/10.32347/2412-9933.2023.56.14-23.
  3. The Standard for Project Management and a Guide to the Project Management Body of Knowledge (PMBOK® Guide) – Seventh Edition. (2021). USA, Project Management Institute (PMI), 250.
  4. PRINCE2® 7 (2023). Managing Successful Projects. Global Best Practice. PeopleCert, 347. ISBN 978-9925344604.
  5. A Guidebook of Program & Project Management for Enterprise Innovation (Third Edition P2M). (2016). URL: https://www.pmaj.or.jp/ENG/p2m/p2m_guide/P2M_Bibelot(All)_R3.pdf.
  6. BS ISO 21500:2021. (2023). Project, programme and portfolio management. Context and concepts. ISO, 32. ISBN 978 0 539 02258 2.
  7. UNE ISO 21504:2023. (2023). Project, programme and portfolio management. Guidance on portfolio management.
    ISO, 43.
  8. Larman, Craig. (2004). Agile and Iterative Development: A Manager's Guide. Addison-Wesley, 27. ISBN 978 0 13 111155 4.
  9. Stellman, A., Greene, J. (2013). Learning Agile: Understanding Scrum, XP, Lean, and Kanban. O’Reilly Media, 420.
  10. Collier, Ken. (2011). Agile Analytics: A Value-Driven Approach to Business Intelligence and Data Warehousing (Agile Software Development Series). Addison-Wesley Professional, 368. ISBN 978-0321504814.
  11. Bushuyev, S. & Kozyr, B. (2020). Methodology hybridization of infrastructure projects and programs management. Herald of the Odessa National Maritime University, (61), 187–207. https://doi.org/10.47049/2226-1893-2020-1-5-26
  12. Spundak, M. (2014). Mixed agile/traditional project management methodology – reality or illusion? 27th IPMA World Congress. Procedia– Social and Behavioral Sciences, 119, 939–948.
  13. Cockburn, A. (2000). Selecting a Project's Methodology. IEEE Software, 17(4), 4–71.
  14. The Standard For Program Management. (2017). Fourth Edition. Project Management Institute, 179.
  15. The Standard For Portfolio Management. (2017). Fourth Edition. Project Management Institute, 127.
  16. Laloux, Frederic. (2014). Reinventing Organisations: A Guide to Creating Organisations Inspired by the Next Stage of Human Consciousness. Nelson Parker, 382.
  17. Holacracy Constitution. Version 5.0. https://www.holacracy.org/constitution/5-0/ (Last accessed: 07.04.2024)
  18. Bushuyev, S., Kozyr, B., Zapryvoda, A. (2019) Nonlinear strategic management of infrastructure programs. Innovative Technologies and Scientific Solutions for Industries, 4 (10), 14–23.
  19. Bushuyev, S., Dorosh, N. (2016). Innovative thinking in the formation of new project management methodologies. Management of Development of Complex Systems, 26, 49–57.
  20. Ivko, A. V. (2022). Approaches of syncretic management in road infrastructure restoration projects. Visnyk National Transport University. Series «Technical sciences»,3, 433–442.
References: 
  1. Ivko, A. (2023). Models analysis of methodologies joint use in project management of project-oriented organizations. Management of Development of Complex Systems, 55, 38–45. https://doi.org/10.32347/2412-9933.2023.55.38-45
  2. Ivko, A. (2023). Methods of methodologies hybridization in the management system of development projects of selfmanaged organizations. Management of Development of Complex Systems, 56, 14–23. https://doi.org/10.32347/2412-9933.2023.56.14-23.
  3. The Standard for Project Management and a Guide to the Project Management Body of Knowledge (PMBOK® Guide) – Seventh Edition. (2021). USA, Project Management Institute (PMI), 250.
  4. PRINCE2® 7 (2023). Managing Successful Projects. Global Best Practice. PeopleCert, 347. ISBN 978-9925344604.
  5. A Guidebook of Program & Project Management for Enterprise Innovation (Third Edition P2M). (2016). URL: https://www.pmaj.or.jp/ENG/p2m/p2m_guide/P2M_Bibelot(All)_R3.pdf.
  6. BS ISO 21500:2021. (2023). Project, programme and portfolio management. Context and concepts. ISO, 32. ISBN 978 0 539 02258 2.
  7. UNE ISO 21504:2023. (2023). Project, programme and portfolio management. Guidance on portfolio management.
    ISO, 43.
  8. Larman, Craig. (2004). Agile and Iterative Development: A Manager's Guide. Addison-Wesley, 27. ISBN 978 0 13 111155 4.
  9. Stellman, A., Greene, J. (2013). Learning Agile: Understanding Scrum, XP, Lean, and Kanban. O’Reilly Media, 420.
  10. Collier, Ken. (2011). Agile Analytics: A Value-Driven Approach to Business Intelligence and Data Warehousing (Agile Software Development Series). Addison-Wesley Professional, 368. ISBN 978-0321504814.
  11. Bushuyev, S. & Kozyr, B. (2020). Methodology hybridization of infrastructure projects and programs management. Herald of the Odessa National Maritime University, (61), 187–207. https://doi.org/10.47049/2226-1893-2020-1-5-26
  12. Spundak, M. (2014). Mixed agile/traditional project management methodology – reality or illusion? 27th IPMA World Congress. Procedia– Social and Behavioral Sciences, 119, 939–948.
  13. Cockburn, A. (2000). Selecting a Project's Methodology. IEEE Software, 17(4), 4–71.
  14. The Standard For Program Management. (2017). Fourth Edition. Project Management Institute, 179.
  15. The Standard For Portfolio Management. (2017). Fourth Edition. Project Management Institute, 127.
  16. Laloux, Frederic. (2014). Reinventing Organisations: A Guide to Creating Organisations Inspired by the Next Stage of Human Consciousness. Nelson Parker, 382.
  17. Holacracy Constitution. Version 5.0. https://www.holacracy.org/constitution/5-0/ (Last accessed: 07.04.2024)
  18. Bushuyev, S., Kozyr, B., Zapryvoda, A. (2019) Nonlinear strategic management of infrastructure programs. Innovative Technologies and Scientific Solutions for Industries, 4 (10), 14–23.
  19. Bushuyev, S., Dorosh, N. (2016). Innovative thinking in the formation of new project management methodologies. Management of Development of Complex Systems, 26, 49–57.
  20. Ivko, A. V. (2022). Approaches of syncretic management in road infrastructure restoration projects. Visnyk National Transport University. Series «Technical sciences»,3, 433–442.