ІНФОРМАЦІЯ ЯК РЕСУРС АВТОМАТИЗАЦІЇ ОЦІНЮВАННЯ ЗНАНЬ ПРИ ДИСТАНЦІЙНОМУ НАВЧАННІ

Заголовок (російською): 
ИНФОРМАЦИЯ КАК РЕСУРС АВТОМАТИЗАЦИИ ОЦЕНИВАНИЯ ЗНАНИЙ ПРИ ДИСТАНЦИОННОМ ОБУЧЕНИИ
Заголовок (англійською): 
INFORMATION AS A RESOURCE FOR AUTOMATION OF KNOWLEDGE EVALUATION IN DISTANCE LEARNING
Автор(и): 
Горда И.А.
Автор(и) (англ): 
Horda Inna
Ключові слова (укр): 
знання; оцінка знань; інтелектуальна система; інтелектуальне середовище; структура інформації; цінність інформації
Ключові слова (рус): 
знания; оценка знаний; интеллектуальная система; интеллектуальная среда; структура информации; ценность информации
Ключові слова (англ): 
knowledge, assessment of knowledge; intellectual system; intellectual environment, the structure of the information; value of information
Анотація (укр): 
Актуальність проведених досліджень визначається необхідністю оцінювати відповіді учнів при забезпеченні заданого рівня об'єктивності, умов порівняння оцінок за різними модулями в рамках дисципліни і виробленні єдиних стандартів оцінювання при дистанційному навчанні. Визначено і досліджено інтелектуальне середовище предметної області (ІСПО). В умовах ІСПО функція контролю знань реалізує критерій, який, з одного боку, повинен бути максимально об'єктивним, а з іншого – його можна обчислити. ІСПО як інтелектуальне середовище породжує поняття за рахунок формалізації опису та уніфікації представлення виділеного об'єкта середовища. Значення результатів проведених досліджень для розвитку освітньої системи полягає у підвищенні достовірності та надійності вимірювань засвоєних знань, на основі переходу від грубої шкали оцінювання до більш точної, що дозволяє дистанційній освітній системі функціонувати оптимально.
Анотація (рус): 
Актуальность проводимых исследований определяется необходимостью оценивать ответы обучаемых при обеспечении заданного уровня объективности, условий сравнимости оценок по различным модулям в рамках дисциплины и выработке единых стандартов оценивания при дистанционном обучении. Определена и исследована интеллектуальная среда предметной области (ИСПО). В условиях ИСПО функция контроля знаний у обучающегося реализует критерий, который, с одной стороны, должен быть максимально объективным, а с другой – вычислимым. ИСПО как интеллектуальная среда порождает понятия за счет формализации описания и унификации представления выделенного объекта среды. Значение результатов проводимых исследований для развития образовательной системы заключается в повышении достоверности и надежности измерений усвоенных знаний, на основе перехода от грубой шкалы оценивания к более точной, что позволяет дистанционной образовательной системе функционировать оптимально.
Анотація (англ): 
Abstract. The relevance of the research is determined by the need to evaluate the responses of students while maintaining a given level of objectivity, conditions comparable estimates for the various modules within the discipline and the development of common standards for evaluation in distance learning. The work is defined and studied IED - the intellectual environment of the domain. In the context of IED function is the control of knowledge in the student realizes the criterion which, on the one hand, should be as objective as possible, and on the other - computable. IED is an intellectual environment that generates concepts through the formalization of the description and the unification of the selected object environment. Significance of the results of the research for the development of the educational system is to improve the credibility and reliability of the measurements learned knowledge, based on the transition from coarse scale to a more accurate assessment, enabling remote education system to function optimally.
Публікатор: 
Київський національний університет будівництва і архітектури
Назва журналу, номер, рік випуску (укр): 
Управління розвитком складних систем, номер 23, 2015
Назва журналу, номер, рік випуску (рус): 
Управление развитием сложных систем, номер 23, 2015
Назва журналу, номер, рік випуску (англ): 
Management of Development of Complex Systems
Мова статті: 
Русский
Формат документа: 
application/pdf
Документ: 
21.pdf
Дата публікації: 
04 Июнь 2015
Номер збірника: 
23
Розділ: 
ІНФОРМАТИЗАЦІЯ ВИЩОЇ ОСВІТИ
Університет автора: 
Киевский национальный университет строительства и архитектуры, Киев
Литература: 

 

  1. Поспелов Д. А. Искусственный интеллект. Справочник в трёх томах / под ред. В.Н. Захарова, Э.В. Попова, Д.А. Поспелова, В.Ф. Хорошевского. – М. : Радио и связь, 1990. – 510 с.
  2. Поспелов Д.А. Моделирование рассуждений. Опыт анализа мыслительных актов. – М. : Радио и связь, 1989. – 184 с.
  3. Розов М.А. Научная абстракция и ее виды. – Новосибирск : Наука, 1965. – 138 с.
  4. Швырев B.C. Анализ научного познания: основные направления, формы, проблемы – М : Наука, 1988. – 177c.
  5. Кузнецов И.П. Механизмы обработки семантической информации. – М.: Наука, 1978. – 298 с.
  6. Интеллект: определение понятия (тезисы).[Электронный ресурс] / Дубинский А.Г. Днепропетровский государственный университет. 2000. Режим доступа: http://dubinsky.nm.ru/pub/00x2/00x2.htm. Дата: март, 2015.
  7. Симаворян С.Ж. Об одном подходе к вопросу о классификации интеллектуальных систем защиты информации / А.Р. Симонян, Е.И. Улитина, Р.А. Симонян // Modeling of Artificial Intelligence, 2014, Vol.(1), № 1. pp. 29-44.
  8. Наукометрия. Изучение раэвития науки как информационного процесса / В.В. Налимов, З.М. Мульченко. – М: Наука, 1969. – 192 с.
  9. Шокин Ю.И. Проблемы поиска информации  /Ю.И. Шокин, А.М. Федотов, В.Б. Барахнин. – Новосибирск: Наука, 2010. – 220 с.
  10. Бирюков Б. В. Кибернетика и методология науки. – М : Наука, 1974. – 414 с.
References: 

1. Pospelov, D. A. (1990). Artificial Intelligence. Reference in three volumes / V. N Zakharov, E. V. Popov, D.A. Pospelov, V.F. Horoshevskoe//Moscow, Russia: Radio and Communications.

2. Pospelov, D.A. (1989). Simulation of reasoning. Experience in the analysis of mental acts. Moscow, Russia: Radio and communication, 184.

3. Rozov, M.A. (1965). Scientific abstraction and its types. Novosibirsk, Nauka, 138.

4. Shvyrev, B.C. (1988). Analysis of scientific knowledge: the main directions, forms, and problems. Moscow, Russia: Nauka, 177.

5. Kuznetsov, I.P. (1978). Mechanisms of semantic information processing. Moscow, Russia: Nauka, 298.

6. Dubinsky, A.G. (2015). Intelligence: the definition of (abstract). Dnepropetrovsk State University. 2000. [Electronic resource] http://dubinsky.nm.ru/pub/00x2/00x2.htm. Data: March, 2015.

7. Simavoryan, S.J., Simonyan, A.R., Ulitina, E.I., Simonyan, R.A. (2014). An approach to the problem of classification of intelligent information security systems. Modeling of Artificial Intelligence, 1, 29-44.

8. Nalimov V.V., Mulchenko Z. M. (1969). Scientometrics. The study of science as raevitiya information process. Moscow, Russia: Science, 192.

9. Shokin, Y.I. (2010.) The problem of finding information. /Y. I. Shokin, A. M. Fedotov, V. B. Barakhnin. Novosibirsk: Nauka. 220.

10. Biryukov, B.V. (1974). Cybernetics and methodology of science. Moscow, Russia: Science, 414.