ВІДХОДИ ВИДОБУТКУ НЕРУДНИХ КОРИСНИХ КОПАЛИН: СУЧАСНИЙ СТАН ТА НАЯВНІ СПОСОБИ ЗМЕНШЕННЯ ЇХ НАКОПИЧЕННЯ

Заголовок (англійською): 
MINERAL EXTRACTION WASTES: CURRENT STATUS AND EXISTING WAYS OF REDUCING THEIR ACCUMULATION
Автор(и): 
Трач Ю. П.
Автор(и) (англ): 
Trach Yuliia
Ключові слова (укр): 
корисні копалини; відходи; техногенні родовища; мінеральні ресурси; екологічна інженерія
Ключові слова (англ): 
minerals; waste; technogenic deposits; mineral resources; ecological engineering
Анотація (укр): 
У процесі видобутку та переробки корисних копалин завжди утворюються відходи, а отже, може накопичуватися вторинна продукція. На відходи гірничо-переробної галузі припадає найбільша кількість відходів серед всіх відомих галузей господарської діяльності людини. Найбільш раціональна сфера застосування побічних продуктів гірничодобувних підприємств – це промисловість нерудних будівельних матеріалів. Здебільшого це пов’язано з їхньою відносною екологічною безпечністю. Техногенні родовища, по мірі вдосконалення технології збагачення і відповідного устаткування, вже мають і можуть у найближчому майбутньому набути ще більшого промислового значення. Враховуючи при цьому їхній негативний вплив на екологічне довкілля регіонів, їх розташування та нестачу вільних територій і коштів для будівництва нових відвалів та хвостосховищ, можна стверджувати, що вирішення питань щодо розробки техногенних родовищ набуває особливої актуальності. Отже, однією із можливих галузей їх використання є екотехнології. Екологічна інженерія дає змогу впроваджувати біологічні, хімічні методи та системи, що існують у природі для дослідження й проєктування інженерних систем, сучасних підходів та технологій. Інженерна екологія – комплексна наукова дисципліна, що вивчає взаємодію промислового виробництва з навколишнім природним середовищем і забезпечує створення і раціональне функціонування природно-промислових систем різного рангу. Суміжним поняттям є «техноекологія» – наука, що вивчає техногенні фактори забруднення довкілля, взаємодію техносфери з ресурсами довкілля, зокрема і їхнє вилучення. Різниця полягає в тому, що техноекологія вивчає взаємодію техносфери із навколишнім середовищем, а інженерна екологія – засоби та пристрої для зменшення техногенного навантаження на довкілля. Головним прикладним завданнями інженерної екології є розроблення ефективних очисних технологій, безвідходних, маловідходних і екологічно чистих технологій, засобів утилізації відходів, комплексне використання вторинної сировини; головне комплексне завдання – екологізація технологій виробництва та природокористування.
Анотація (англ): 
In the process of extraction and processing of minerals, waste is always generated, and secondary products can accumulate. The waste of the mining and processing industry accounts for the largest amount of waste among all existing branches of human economic activity. The most rational area of application of by-products of mining enterprises is the industry of non-metallic building materials. This is mainly due to their relative environmental safety. Man-made deposits, as the enrichment technology and the corresponding equipment are improved, already have and may in the near future acquire significant industrial importance. Taking into account their negative impact on the environmental where they are located and the lack of free territories and funds for the construction of new dumps and tailings storage facilities, it can be argued that solving issues related to the development of man-made deposits is becoming particularly relevant. Considering this, one of the possible fields of their use is environmental technologies. Ecological engineering allows the introduction of biological and chemical methods and systems that exist in nature for the study and design of engineering systems and modern approaches and technologies. Industrial ecology (IE) is the study of material and energy flows through industrial systems. The global industrial economy can be modelled as a network of industrial processes that extract resources from the Earth and transform those resources into products and services which can be bought and sold to meet the needs of humanity. Industrial ecology seeks to quantify the material flows and document the industrial processes that make modern society function. Industrial ecologists are often concerned with the impacts that industrial activities have on the environment, with use of the planet's supply of natural resources, and with problems of waste disposal. Industrial ecology is a young but growing multidisciplinary field of research which combines aspects of engineering, economics, sociology, toxicology and the natural sciences. Industrial ecology has been defined as a "systems-based, multidisciplinary discourse that seeks to understand emergent behavior of complex integrated human/natural systems". The field approaches issues of sustainability by examining problems from multiple perspectives, usually involving aspects of sociology, the environment, economy and technology. The name comes from the idea that the analogy of natural systems should be used as an aid in understanding how to design sustainable industrial systems.
Публікатор: 
Київський національний університет будівництва і архітектури
Назва журналу, номер, рік випуску (укр): 
Управління розвитком складних систем, номер 51, 2022
Назва журналу, номер, рік випуску (англ): 
Management of development of complex systems, number 51, 2022
Мова статті: 
Українська
Формат документа: 
application/pdf
Документ: 
141-149.pdf
Дата публікації: 
07 Февраль 2023
Номер збірника: 
51
Розділ: 
УПРАВЛІННЯ ТЕХНОЛОГІЧНИМИ ПРОЦЕСАМИ
Університет автора: 
Національний університет водного господарства та природокористування, Рівне
Литература: 

1.     Гнєушев В. О. Формування та розробка техногенних родовищ. Рівне: Волинські обереги, 2013, 152 с.

2.     Руденко О. В. Відходи гірничо-збагачувального виробництва: особливості при визначенні їх об’єктом обліку. Європейський вектор економічного розвитку. 2011. № 1 (10). С. 202–207.

3.     Кержаков В. І., Дериколенко О. М. Економіка використання вторинних ресурсів. Київ, 1986. 224 с.

4.     Коржнев М. М., Курило М. М. Особливості геолого-економічної оцінки відходів, утворених при видобуванніта переробці корисних копалин. Екологія довкілля та безпека життєдіяльності. 2008. № 4. С. 24–29.

5.     Мельничук В. Г., Поліщук А. М., Мельничук Г. В. Вулканічні туфи в трапах Волино-Поділля як альтернативний об’єкт для захоронення радіоактивних відходів. Вісник. НУВГП. 2007. Вип. 5 (18). С. 107–113.

6.     Косоруков П. А. Исследование минерального состава и основных характеристик сапонита Варваровского месторождения. Энерготехнологии и ресурсосбережения, 2011. № 3. С. 38–42.

7.     Гречановская Е. Е. Метрика элементарной ячейки и Si/Al - отношение в цеолитах ряда гейландит-клиноптилолит Сокирницкого месторождения (Закарпатье, Украина). Мінералогический журнал. 2010. № 4. С.12–23.

8.     Мельничук В. Г., Мельничук Г. В, Поліщук А. М. Застосування цеоліт-смектитових туфів Волино-Поділля у екологічно-чистому виробництві. Записки Українського мінералогічного товариства. 2016. Том 13. С. 83–87.

9.     Мельничук В. Г., Трач Ю. П., Косінов В. П., Міхель М., Речек Л. Дослідження мінерального складу і можливостей використання диспергованих базальтів та туфів іванодолинського родовища рівненської області в галузі водоочищення. Проблеми водопостачання, водовідведення та гідравліки. 2018. № 30. С. 36–47.

10.  Трач Ю. П. Сорбція іонів Mn2+ природними немодифікованими матеріалами: ізотерми сорбції, нелінійний метод. Вісник НУВГП. 2020. № 1. С. 62–73.

11.  Трач Ю. П. Точка нульового заряду та кінетика  +цеолітомсокирницькогородовища. Вісник НУВГП. 2021. № 1 (93). С. 355-369.

12.  Трач Р. В. Рижакова Г. М., Крижановський В. І. Інформаційне моделювання та концепція інтегрованої реалізації будівельних проектів як основа інноваційного розвитку будівельного підприємства. Управління розвитком складних систем. 2017. Вип. 31. С. 173–178.

13.  Рижакова Г. М., Приходько Д. О., Предун К. М. Моделі цільового вибору репрезентативних індикаторів діяльності будівельних підприємств: етимологія та типологія систем діагностики. Управління розвитком складних систем. 2017. Вип. 32. С. 159 – 165.

14.  Рижакова Г. М. , Предун К. М. Еколого-економічні імперативи біосферосумісності як інноваційний напрямок забезпечення енергетичної безпеки України. Формування ринкових відносин в Україні. 2020. № 1. С. 31–37.

15.  Рижакова Г. М., Рижаков Д. А., Загально-методична регламентація та аналітико-інформаційне забезпечення процесами адміністрування в сучасній системі будівельного девелопменту. Сучасні проблеми архітектури та містобудування. 2019. Вип. 55. С. 154–168.

16.  Аксельрод Р. Б., Шпаков А. В., Рижакова Г. М.  Економіко-управлінські предиктори трансформації операційних систем будівельного девелопменту в умовах цифровізації економіки. Формування ринкових відносин в Україні. 2021.
№ 12. С. 113–121.

17.  Рижакова Г. М., Орленко І. М., Малихіна О. М. Методологічна регламентація та аналітико-інформаційне забезпечення менеджменту організацій в сучасній системі будівельного девелопменту. Формування ринкових відносин в Україні. 2021. № 7–8. С. 59–65.

18.  Чернишев Д. О., Рижаков Д. А., Петруха С. В. Розвиток науково-методологічних та аналітичних підходів щодо вияву впливу екоінновацій на рівень організаційно-технологічної надійності будівництва. Управління розвитком складних систем. 2021. Вип. 47. С. 138–150.

19.  Аксельрод Р. Б., Трач Р. В., Чернишев Д. О., Рижаков Д. А., Петруха С. В. Інноваційні напрями оновлення операційних систем будівельних підприємств в умовах нестабільного бізнес-середовища проєкту. Управління розвитком складних систем. 2021. Вип. 48. С. 102–113.

References: 

1.     Gneushev, V. O. (2013). Formation and development of man-made deposits. Rivne: Volynsky charms, 152.

2.     Rudenko, O. V. (2011). Wastes of mining and beneficiation production: peculiarities in determining them by the object of accounting. European vector of economic development, 1 (10), 202–207.

3.     Kerzhakov, V. I., Derykolenko, O. M. (1986). Economics of the use of secondary resources. Kyiv, 224.

4.     Korzhnev, M. M., Kurylo, M. M. (2008). Peculiarities of the geological and economic assessment of waste generated during the extraction and processing of minerals. Environmental ecology and life safety, 4, 24–29.

5.     Melnychuk, V. G., Polishchuk, A. M., Melnychuk, G. V. (2007). Volcanic tuffs in the Volino-Podillia traps as an alternative site for radioactive waste disposal. Herald. NUVHP, 5 (18), 107–113.

6.     Kosorukov, P. A. (2011). Study of the mineral composition and main characteristics of the saponite of the Varvarovsk deposit. Energy technologies and resource saving, 3, 38–42.

7.     Grechanovskaya, E. E. (2010). Unit cell metric and Si/Al ratio in zeolites of the heulandite-clinoptilolite series of the Sokirnitskoe deposit (Transcarpathia, Ukraine). Mineralogical journal, 4, 12–23.

8.     Melnychuk, V. G., Melnychuk, G. V, Polishchuk, A. M. (2016). Use of zeolite-smectite tuffs of Volyn-Podillia in ecologically clean production. Notes of the Ukrainian Mineralogical Society, 13, 83–87.

9.     Melnychuk, V. G., Trach, Y. P., Kosinov, V. P., Mikhel, M., Rechek, L. (2018). Research of the mineral composition and the possibilities of using dispersed basalts and tuffs of the Ivanodolinsk deposit of the Rivne region in the field of water purification. Problems of water supply, drainage and hydraulics, 30, 36–47.

10.  Trach, Yu. P. (2020). Sorption of Mn2+ ions by natural unmodified materials: sorption isotherms, nonlinear method. Bulletin of the NUVHP, 1, 62–73.

11.  Trach, Yu.P. (2021). Point of zero charge and kinetics of +zeolite from the Sokyrnytskyi deposit. Bulletin of the NUVHP, 1 (93), 355–369.

12.  Trach, Roman, Rуzhakova, Galуna & Kryzhanovsky, Viktor. (2017). Information modeling and integrated management of the construction projects as the basis for innovative development of construction enterprise. Management of Development of Complex Systems, 31, 173–178.

13.  Ryzhakova, Galyna, Prykhodko, Dmitry, Predun, Konstantin, Lugyna, Tatyana & Koval, Timur. (2017). Models of target selection of representative indicators of activities of construction enterprises: the etymology and typology of systems of diagnostics. Management of Development of Complex Systems, 32, 159–165.

14.  Ryzhakova, H. M., Predun, K. M. (2020). Ecological and economic imperatives of biosphere compatibility as an innovative direction of ensuring energy security of Ukraine. Formation of market relations in Ukraine, 1, 31–37.

15.  Ryzhakova, G. M., Ryzhakov, D. A., (2019). General-methodical regulation and analytical and information support of administration processes in the modern system of building development. Modern problems of architecture and urban planning, 55, 154–168.

16.  Axelrod, R. B., Shpakov, A. V., Ryzhakova, G. M. (2021). Economic and managerial predictors of transformation of operational systems of construction development in conditions of digitalization of the economy. Formation of market relations in Ukraine, 12, 113–121.

17.  Ryzhakova, G. M., Orlenko, I. M., Malykhina, O. M. (2021). Methodological regulation and analytical and information support of the management of organizations in the modern system of construction development. Formation of market relations in Ukraine, 7–8, 59–65.

18.  Chernyshev, Denys, Prykhodko, Oleh, Akselrod, Roman, Homenko, Oleksandr, Rуzhаkov, Dmуtrо & Petrukha, Serhii. (2021). Development of scientific-methodological and analytical approaches to the impact of eco-innovation on the level of organizational and technological reliability of construction. Management of Development of Complex Systems, 47, 138–150, dx.doi.org\10.32347/2412-9933.2021.47.138-150.

19.  Akselrod, Roman, Trach, Roman, Chernyshev, Denys, Rуzhаkov, Dmуtrо, Petrukha, Serhii & Homenko, Oleksandr. (2021). Innovative directions of updating the operating systems of construction companies in an unstable business environment of the project. Management of development of complex systems, 48, 102–113. dx.doi.org\10.32347/2412- 9933.2021.48.102-113.