Аналіз трендів «зеленого підприємництва» та формування на їх основі «зеленого підходу» в управлінні проєктами енергоефективності

Заголовок (англійською):

Analysis of “green entrepreneurship” trends and the formation of a “green approach” in energy efficiency project management on their basis

Автор(и):

Веренич О. В.

Дворський С. А.

Автор(и) (англ):

Verenych O.

Dvorskyi S.

Ключові слова (укр):

управління проєктами та програмами; проєктно-орієнтована організація; «зелене (циркулярне) підприємництво»; «зелений» (циркулярний) проєктний менеджмент

Ключові слова (англ):

project and program management; project-oriented organization; “green (sustainable) entrepreneurship”; “green” (sustainable) project managementі

Анотація (укр):

У статті проведено аналіз методологій і стандартів з проєктного менеджменту (зокрема PMBOK, P2M, Agile) у контексті моделей і методів, які можна використати для створення підходу «зеленого» проєктного менеджменту. З іншого боку, проведено аналіз концепту «зеленого» підприємництва і його принципів. На цій основі у подальший розвиток підходу «зеленого підприємництва» запропоновано сім принципів «зеленого» управління проєктами (проєкти мають створювати екологічні продукти, товари та послуги; забезпечувати максимально можливе використання екологічних матеріалів і дотримуватися прагнення поступового збільшення екологічності продуктів; реалізація проєктної діяльності сприяє створенню і розвитку «зеленої економіки» у державі; проєктно-орієнтовані компанії переважно реалізують соціально відповідальні проєкти із трендом до збільшення їх частини у портфелі проєктів компанії; соціальна відповідальність має бути як корпоративною, так і особистою). Проєкти підвищення енергоефективності визначено як окремий випадок «зелених» проєктів і як об’єкт наукового дослідження. Запропоновано модель класифікації проєктів енергоефективності у подальший розвиток таких класифікацій у вигляді 11 ознак класифікації та різновидів проєктів у межах кожної ознаки (за продуктом проєкту, за використанням штучного інтелекту, за галуззю застосування, за використанням принципів «зеленого» підприємництва, за методологією управління проєктом, за складністю, за типом команди управління проєктом, за моделями енергоефективності, за ступенем інноваційності, за географічною розподіленістю, за можливістю масштабування). Також ідентифіковано чотири кластери розвитку «зеленого» проєктного менеджменту, в межах яких пропонується реалізовувати подальші дослідження: «зелені» проєкти, «зелені» методології управління проєктами, «зелені» команди, «зелені» інструменти управління. Проведено характеристику кожного такого кластера. Запропоновано модель доповнення моделі класифікації систем проєктного менеджменту (у її подальший розвиток), в якій сформульовано додаткові ознаки класифікації систем «зеленого» проєктного менеджменту – у вигляді п’яти додаткових ознак і різновидів проєктів у межах кожної ознаки класифікації. Запропоновано модель складових «зеленого» проєктного менеджменту, яка містить чотири складові: класичний проєктний менеджмент, гнучкий (Agile) проєктний менеджмент, концепція Lean production та «зелена» спільнота. А також множинну модель системи «зеленого» проєктного менеджменту у вигляді формальної сімки. Проведено SWOT-аналіз сформульованого підходу «зеленого» проєктного менеджменту, виокремлено його сильні і слабкі сторони, а також можливості і загрози, що можуть виникнути під час його використання. Зроблено висновок щодо потенційної ефективності такого підходу. Сформульовано галузі подальших досліджень у вибраному напрямі. Сформульовано висновки з проведених досліджень.

Анотація (англ):

The article analyzes project management methodologies and standards (in particular, PMBOK, P2M, Agile) in the context of models and methods that can be used to create a “green” project management approach. On the other hand, the concept of "green" entrepreneurship and its principles were analyzed. On this basis, 7 principles of “green” project management were proposed for the further development of the “green entrepreneurship” approach (projects should create environmentally friendly products, goods and services; ensure the maximum possible use of environmentally friendly materials and adhere to the desire to gradually increase the environmental friendliness of products; the implementation of project activities contributes to the creation and development of a “green economy” in the state; project-oriented companies mainly implement socially responsible projects with a trend towards increasing their share in the company's project portfolio; social responsibility should be both corporate and personal). Energy efficiency improvement projects are defined as a special case of “green” projects and as an object of scientific research. A classification model for energy efficiency projects is proposed for the further development of such classifications in the form of 11 classification features and project types within each feature (by project product, by use of artificial intelligence, by field of application, by use of “green” entrepreneurship principles, by project management methodology, by complexity, by type of project management team, by energy efficiency models, by degree of innovation, by geographical distribution, by scalability). 4 clusters of development of “green” project management are also identified, within which it is proposed to implement further research: “green” projects, “green” project management methodologies, “green” teams, “green” management tools. Each such cluster is characterized. A model of supplementing the classification model of project management systems (in its further development) is proposed, in which additional features of the classification of “green” project management systems are formulated - in the form of 5 additional features and types of projects within each classification feature. A model of the components of “green” project management is proposed, which contains four components: classic project management, flexible (Agile) project management, the concept of Lean production and “Green” community. As well as a multiple model of the “green” project management system in the form of a formal seven. A SWOT analysis of the formulated “green” project management approach is conducted, its strengths and weaknesses are highlighted, as well as opportunities and threats that may arise when using it. A conclusion is made regarding the potential effectiveness of such an approach. Areas of further research in the chosen direction are formulated. Conclusions from the conducted research are formulated.

Публікатор:

Київський національний університет будівництва і архітектури

Назва журналу, номер, рік випуску (укр):

Управління розвитком складних систем, номер 61, 2025

Назва журналу, номер, рік випуску (англ):

Management of Development of Complex Systems, number 61, 2025

Мова статті:

English

Формат документа:

application/pdf

Документ:

17-25.pdf

Дата публікації:

04 Апрель 2025

Номер збірника:

Розділ:

УПРАВЛІННЯ ПРОЄКТАМИ

Університет автора:

Київський національний університет будівництва і архітектури, Київ

Литература:

1. The Standard for Project Management and a Guide to the Project Management Body of Knowledge (PMBOK® Guide) – Seventh Edition (2021), USA, Project Management Institute (PMI), 250 p.

2. A Guidebook of Program & Project Management for Enterprise Innovation (Third Edition P2M) (2016). URL: https://www.pmaj.or.jp/ENG/p2m/p2m_guide/P2M_Bibelot(All)_R3.pdf.

3. PRINCE2® 7 (2023). Managing Successful Projects. Global Best Practice. PeopleCert, 347 p. ISBN 978-9925344604.

4. BS ISO 21502:2020 (2021). Project, programme and portfolio management. Guidance on project management. ISO,
64 p. ISBN 978 0 539 02248 3.

5. Stellman, A. (2013). Learning Agile: Understanding Scrum, XP, Lean, and Kanban /Andrew Stellman, Jennifer Greene. O’Reilly Media, 420 p.

6. Spundak M. (2014). Mixed agile/traditional project management methodology – reality or illusion? 27th IPMA World Congress. Procedia – Social and Behavioral Sciences. Vol. 119, pp. 939–948.

7. Kerzner H. (2015). Project Management 2.0: Leveraging Tools, Distributed Collaboration, and Metrics for Project Success. Wiley, 226 p.

8. The Standard For Program Management (2017). Fourth Edition. Project Management Institute, 179 p.

9. The Standard For Portfolio Management (2017). Fourth Edition. Project Management Institute, 127 p.

10. Sharovara, O., Dorosh, M., Trunova, O., Voitsekhovska, M., Verenych, O. (2022). Model for Assessing the Level of Knowledge Convergence in Multinational Projects. International Journal of Computing, 21 (2), 169–176. https://doi.org/10.47839/ijc.21.2.2585.

11. ISO 14001:2015. (2015). Environmental management systems – Requirements with guidance for use. URL: https://www.iso.org/standard/60857.html

12. Green Investing. Financial Dictionary. Investopedia: a forbes digital company. URL: https://www.investopedia.com/terms/g/green-investing.asp.

13. Stepanenko, B. V. (2010). Conceptual approaches to the notion "green business”. Economy and forecasting, 4, 22–38. URL: http://jnas.nbuv.gov.ua/article/UJRN-0000136233.

14. Verenych Olena, Yurechko Artem, Dvorskyi Sergii, (2024). Project management methods for software development in a remote team: a case study of headless CMS development. Information Technology and Implementation (Satellite): Conference Proceedings, November 21, 2024, Kyiv, Ukraine. Publishing House «Caravela», pp. 221–224.

15. Pratima B., DesJardine M. R. (2014). Business sustainability: It is about time. Strategic Organization. Vol. 12.1, pp. 70–78.

16. Geoffrey J. (2017). Profits and Sustainability: A History of Green Entrepreneurship. Oxford University Press, 456 p.

17. Hardyment Richard (2024). Measuring Good Business: Making Sense of Environmental, Social and Governance (ESG) Data. Routledge; 1st edition, 308 p.

18. Nieto-Rodriguez A. (2022). Project Leaders Will Make or Break Your Sustainability Goals. Harvard Business Review, October 24, 2022. URL: https://hbr.org/2022/10/project-leaders-will-make-or-break-your-sustainability-goals.

References: