Стратегічне управління сталим розвитком підприємства

Заголовок (англійською): 
Strategic management of sustainable enterprise development
Автор(и): 
Бойко Є. Г.
Дяченко Ю. В.
Яковенко В. Б.
Автор(и) (англ): 
Boiko Y.
Diachenko Y.
Yakovenko V.
Ключові слова (укр): 
стратегічне управління сталим розвитком; стале стратегічне управління; стратегічний менеджмент; сталий розвиток
Ключові слова (англ): 
strategic management of sustainable development; sustainable strategic management; strategic management; sustainable development
Анотація (укр): 
Сучасне бізнес-середовище характеризується високою нестабільністю та швидкими змінами, через що особливої значущості набувають екологічні, соціальні та управлінські фактори. У зв’язку з цим, підприємства потребують нових стратегічних підходів, орієнтованих на забезпечення їхнього сталого розвитку. Традиційні управлінські методи вже не гарантують ефективності, тому виникає необхідність у формуванні інноваційних управлінських моделей, які сприятимуть економічній стійкості, екологічній відповідальності та соціальній справедливості. У статті аналізуються основні підходи до стратегічного управління сталим розвитком підприємства, що базуються на концепції відкритої економічної системи. Досліджено взаємозв’язок між економічними, соціальними та екологічними аспектами діяльності компаній. Підкреслюється важливість переходу від моделі кругових потоків до інтеграції бізнесу в ширші соціальні й природні системи. Вивчено підходи до стратегічного планування, які дозволяють підприємствам не лише реагувати на виклики зовнішнього середовища, а й проактивно формувати майбутнє, використовуючи принципи генеративного навчання. У статті розглянуто концепцію потрійного критерію (Triple Bottom Line), яка дозволяє поєднувати фінансову ефективність із соціальною відповідальністю та екологічною стійкістю. Обґрунтовано необхідність зміни управлінських парадигм і переходу до стратегічного менеджменту, що враховує довгострокові перспективи сталого розвитку. Як інструмент для аналізу та прогнозування змін, запропоновано модель стратегічного кола уяви, за допомогою якого можна виявити нові можливості та оптимізувати управлінські рішення. У підсумку наголошується на важливості формування нового світогляду в управлінні, який враховує взаємозалежність економічних, екологічних і соціальних процесів. Сучасний стратегічний менеджмент потребує переосмислення взаємозв’язку між бізнесом, суспільством та природою. Генеративне навчання та стратегічний форсайт стають ключовими підходами, що дозволяють підприємствам не лише адаптуватися до змін, а й проактивно формувати майбутнє. Використання екологічно та соціально відповідальних практик забезпечує довгострокову конкурентоспроможність підприємств, сприяючи їхній інтеграції у глобальну екосистему та формуванню нового рівня стратегічного капіталу.
Анотація (англ): 
The modern business environment is characterized by high instability and rapid changes, with environmental, social, and governance (ESG) factors gaining particular significance. In this context, enterprises require new strategic approaches aimed at ensuring their sustainable development. Traditional management methods no longer guarantee effectiveness, necessitating the formation of innovative management models that promote economic resilience, environmental responsibility, and social equity. This article analyzes key approaches to strategic management of sustainable enterprise development based on the concept of an open economic system. The relationship between economic, social, and environmental aspects of companies' activities is studied, emphasizing the importance of transitioning from the circular flow model to integrating business into broader social and natural systems. Approaches to strategic planning are studied, which allow enterprises not only to respond to external environmental challenges but also to proactively shape the future by applying principles of generative learning. The article considers the Triple Bottom Line (TBL) concept, which integrates financial performance with social responsibility and environmental sustainability. The necessity of shifting management paradigms and transitioning to strategic management that considers long-term sustainability perspectives is substantiated. As a tool for analyzing and forecasting changes, the strategic circle of imagination model is proposed, allowing the identification of new opportunities and the optimization of management decisions. In conclusion, the article highlights the importance of forming a new worldview in management that takes into account the interdependence of economic, environmental, and social processes. Modern strategic management requires a rethinking of the relationship between business, society, and nature. Generative learning and strategic foresight are becoming key approaches that allow enterprises not only to adapt to changes but also to proactively shape the future. The use of environmentally and socially responsible practices ensures the long-term competitiveness of enterprises, contributing to their integration into the global ecosystem and the formation of a new level of strategic capital.
Публікатор: 
Київський національний університет будівництва і архітектури
Назва журналу, номер, рік випуску (укр): 
Управління розвитком складних систем, номер 63, 2025
Назва журналу, номер, рік випуску (англ): 
Management of Development of Complex Systems, number 63, 2025
Мова статті: 
Українська
Формат документа: 
application/pdf
Документ: 
54-61.pdf
Дата публікації: 
24 Сентябрь 2025
Номер збірника: 
63
Розділ: 
УПРАВЛІННЯ ПРОЄКТАМИ
Університет автора: 
Київський національний університет будівництва і архітектури, Київ
Литература: 

1.     Kaplan, R., Norton, D. The Strategy-focused Organization: How Balanced Scorecard Companies Thrive in the New Business Environment. Brighton: Harvard Business Press, 2001. 400 p.

2.     Gamble, J., Thompson, A., Peteraf, M. Essentials of Strategic Management: The Quest for Competitive Advantage 5th. New York: McGraw Hill, 2016. 496 p.

3.     Porter, M. Competitive Strategy: Techniques for Analyzing Industries and Competitors. Salt Lake City: Hardcover, 1980. 397 p.

4.     Chan Kim, W., Mauborgne, R. Blue Ocean Strategy: How to Create Uncontested Market Space and Make the Competition Irrelevant. Salt Lake City: Hardcover, 2004. 240 p.

5.     Collins, J. Good to Great: Why Some Companies Make the Leap... and Others Don't. Salt Lake City: Hardcover, 2001. 300 p.

6.     Gladwell, M. The Tipping Point: How Little Things Can Make a Big Difference. New York: Back Bay Books, 2002. 301 p.

7.     Henry, A. Understanding Strategic Management Fifth Edition. Oxford: Oxford university press, 2025. 440 p.

8.     Бутко, М. П., Дітковська, М. Ю., Задорожна, С. М. Стратегічний менеджмент. Київ: Центр учбової літератури, 2021. 376 с.

9.     Савчук, В., Ковальов, Д. Стратегування в умовах невизначеності. Київ: Лабораторія, 2024. 206 с.

10.  Stead, J., Stead, G., Edward, W. Sustainable strategic management. New York: Routledge, 2015. 288 p.

11.  Corvaglia-Charrey, M., Demartini, M., Taticchi, P. Sustainable Transformation Strategy: Casebook on Corporate Sustainability in Practice. New York: Springer, 2002. 168 p.

12.  Kragulj, F. Knowledge Management and Sustainable Value Creation: Needs as a Strategic Focus for Organizations. New York: Springer, 2022. 319 p.

13.  Боголюбов, В. М., Клименко, М. О., Мельник, Л. Г. Стратегія сталого розвитку. Одеса: Гельветика, 2019. 446 с.

14.  Бех, В. П., Туленков, М. В. Управління сталим розвитком. Харків: Каравела, 2018. 538 с.

15.  Stead, J., Stead, E. Management for a Small Planet: 3rd Edition. New York: Routledge, 2009. 232 p.

16.  Kiuchi, T., Shireman, B. What We Learned in the Rainforest: Business Lessons from Nature. San Francisco: Berrett-Koehler, 2002. 250 p.

17.  Elkington, J. Cannibals with Forks: The Triple Bottom Line of 21st Century Business. Journal of Business Ethics. 2000. Vol. 23, № 2. P. 229–231.

18.  Senge, P. The Fifth Discipline: The Art & Practice of The Learning Organization. New York: Doubleday, 2006. 445 p.

19.  Бушуєв С. Д., Яковенко В. Б. Семіотика і креатив: монографія. Київ: Українська асоціація управління проєктами, 2021. 366 с.

20.  The 17 goals: Department of Economic and Social Affairs. United Nations. URL: https://sdgs.un.org/goals (дата звернення: 29.09.2025).

21.  Regulation (EU) 2020/852 of the European Parliament and of the Council on the establishment of a framework to facilitate sustainable investment, and amending Regulation (EU) 2019/2088. 2020. URL: https://eur-lex.europa.eu/legal-content/EN/TXT/?uri=CELEX%3A32020R0852 (дата звернення: 29.09.2025).

22.  Conference on Sustainable Development, 20–22 June 2012, Rio de Janeiro. United Nations. URL: https://www.un.org/en/conferences/environment/rio2012 (дата звернення: 29.09.2025).

23.  The Convention on Biological Diversity. UN environment programme. 1992. URL: https://www.cbd.int/convention (дата звернення: 29.09.2025).

References: 

1.      Kaplan, R., Norton, D. (2001). The Strategy-focused Organization: How Balanced Scorecard Companies Thrive in the New Business Environment. Brighton: Harvard Business Press. 400 p.

2.      Gamble, J., Thompson, A., Peteraf, M. (2016). Essentials of Strategic Management: The Quest for Competitive Advantage 5th. New York: McGraw Hill. 496 p.

3.      Porter, M. (1980). Competitive Strategy: Techniques for Analyzing Industries and Competitors. Salt Lake City: Hardcover. 397 p.

4.      Chan Kim, W., Mauborgne, R. (2004). Blue Ocean Strategy: How to Create Uncontested Market Space and Make the Competition Irrelevant. Salt Lake City: Hardcover. 240 p.

5.      Collins, J. (2001). Good to Great: Why Some Companies Make the Leap... and Others Don't. Salt Lake City: Hardcover. 300 p.

6.      Gladwell, M. (2002). The Tipping Point: How Little Things Can Make a Big Difference. New York: Back Bay Books. 301 p.

7.      Henry, A. (2025). Understanding Strategic Management Fifth Edition. Oxford: Oxford university press. 440 p.

8.      Butko, M. P., Ditkovska, M. Yu., Zadorozhna, S. M. (2021). Strategic management (Stratehichnyi menedzhment). Kyiv: Tsentr uchbovoi literatury. 376 p.

9.      Savchuk, V., Kovalov, D. (2024). Strategy in conditions of uncertainty (Stratehuvannia v umovakh nevyznachenosti). Kyiv: Laboratoriia. 206 p.

10.   Stead, J., Stead G., Edward, W. (2015). Sustainable strategic management. New York: Routledge. 288 p.

11.   Corvaglia-Charrey, M., Demartini, M., Taticchi, P. (2002). Sustainable Transformation Strategy: Casebook on Corporate Sustainability in Practice. New York: Springer. 168 p.

12.   Kragulj, F. (2022). Knowledge Management and Sustainable Value Creation: Needs as a Strategic Focus for Organizations. New York: Springer. 319 p.

13.   Boholubov, V. M., Klymenko, M. O., Melnyk, L. H. (2019). Sustainable development strategy (Stratehiia staloho rozvytku). Odesa: Helvelyka. 446 p.

14.   Bekh, V. P., Tulenkov, M. V. (2018). Sustainable development management (Upravlinnia stalym rozvytkom). Kharkiv: Karavela. 538 p.

15.   Stead, J., Stead, E. (2009). Management for a Small Planet: 3rd Edition. New York: Routledge. 232 p.

16.   Kiuchi, T., Shireman, B. (2002). What We Learned in the Rainforest: Business Lessons from Nature. San Francisco: Berrett-Koehler. 250 p.

17.   Elkington, J. (2000). Cannibals with Forks: The Triple Bottom Line of 21st Century Business. Journal of Business Ethics. 23 (2). P. 229–231.

18.   Senge, P. (2006). The Fifth Discipline: The Art & Practice of The Learning Organization. New York: Doubleday. 445 p.

19.   Bushuiev, S. D., Yakovenko, V. B. (2021). Semiotics and creative: Monograph (Semiotyka i kreatyv: monohrafiia). Kyiv: Ukrainska asotsiatsiia upravlinnia proektamy. 366 p.

20.   United Nations. (n. d.). The 17 goals: Department of Economic and Social Affairs. Retrieved from https://sdgs.un.org/goals (Accessed 29 September 2025).

21.   Regulation (EU) 2020/852 of the European Parliament and of the Council on the establishment of a framework to facilitate sustainable investment, and amending Regulation (EU) 2019/2088. (2020). Retrieved from https://eur-lex.europa.eu/legal-content/EN/TXT/?uri=CELEX%3A32020R0852 (Accessed 29 September 2025).

22.   United Nations. (n. d.). Conference on Sustainable Development, 20–22 June 2012, Rio de Janeiro. Retrieved from https://www.un.org/en/conferences/environment/rio2012 (Accessed 29 September 2025).

23.   UN environment programme. (1992). The Convention on Biological Diversity. Retrieved from https://www.cbd.int/convention (Accessed 29 September 2025).